Ми маємо згадувати Сковороду не від дати до дати, а йти за його порадами. Найкраще залучати до цього студентів через участь у підготовці заходів до ювілею. Щоб виготовити ті чи інші ескізи, треба читати й перечитувати філософа. Так кожний знайде у творах щось для себе, чим керуватиметься все життя.   Іван ГРИЩЕНКО Ректор КНУТД

 

КНУТД відкриває сторінку до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди – видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога. І починаємо з заклику, що лунає крізь століття: «ПІЗНАЙ СЕБЕ!».

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років від дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, музиканта, педагога.

Враховуючи важливість постаті Григорія Сковороди, Верховна Рада України прийняла Постанову «Про відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди (№973-ІХ)».

Григорій Сковорода залишив нащадкам феноменальну духовно-педагогічну спадщину, яка не втрачає свого унікального пізнавального, етико-виховного, естетичного значення і тепер, у період творення нової української держави, нової освіти.

Мета проєкту «Нас екзаменує Сковорода»: вшанування й осмислення інтелектуального надбання Григорія Сковороди, вивчення спадщини філософа як скарбниці національної культури, розвиток і виховання у сучасників і нащадків історичної пам'яті й ідентичності, залучення широких мистецьких і громадських кіл до популяризації думок видатного українського філософа-митця.

Запрошуємо всіх охочих долучилися до відкритого діалогу з вшанування пам’яті видатного українського філософа шляхом участі у проєкті «Нас екзаменує Сковорода».

Просимо пропозиції і матеріали до проєкту надсилати координаторці напряму Тетяні Букорос ([email protected]).

 

 

«ЩАСЛИВИЙ ТОЙ, ХТО ПОЄДНАВ СВОЮ УЛЮБЛЕНУ ПРАЦЮ З СУСПІЛЬНОЮ КОРИСТЮ. ЦЕ І Є ІСТИННЕ ЖИТТЯ»

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА 1722-1794	Життєвий шлях мислителя (Читати далі)
	Погляди Сковороди (Читати далі)
	КНУТД у культурних проєктах, присвячених життю і творчості філософа (Читати далі)
	Афоризми Григорія Сковороди (Читати далі)
	Анкета «Пізнай себе!» (Читати далі)
	Музеї пам’яток Григорія Сковороди (Читати далі)
	Сковородинівські студії (Читати далі)
	Відкрита бібліотека творів Григорія Сковороди (Читати далі)
	Творчі роботи студентів КНУТД, присвячені 300-річчю з дня народження Григорія Сковороди (Читати далі)

 

 

ЖИТТЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Народився Григорій Сковорода 3 грудня 1722 в селі Чорнухи в сім’ї малоземельного козака. Початкову освіту отримав у сільській школі, далі вчився  у Київській академії. 1742 року став учасником придворної співацької капели в Петербурзі.  Із 1750 року в складі російської місії мандрував та отримав знання у Європі, відвідав Австрію, Словаччину, Польщу, Німеччину, вивчав звичаї і культуру, філософські ідеї, літературу.

У 1753 році працював у Переяславському колегіумі. Через запровадження новаторських ідей, недотримання усталених методів викладання його звільнили.

Упродовж 1754–1759 років працював придворним учителем у поміщика Степана Томари на Переяславщині. У 1759–1769 роках Григорій Сковорода працював викладачем поетики і етики в Харківському колегіумі. Протест і несприйняття схоластичних догматів навчального процесу послужили причиною його звільнення.

Із 1769 року мандрував містами і селами Лівобережної України, даруючи народові знання і досвід духовного самопізнання. Упродовж близько 30 років життя Григорій Сковорода подорожував багатьма селами й містами України, поширюючи свої світоглядні цінності.

У 1753–1785 роках Сковорода написав переважну більшість поетичних творів, що увійшли дозбірки «Сад Божественних пісень».

9 листопада 1794 року філософ  відійшов у вічність у селі Пан-Іванівці (нині – Сковородинівка) на Харківщині. Перед смертю поет i філософ заповів поховати його на пагорбі біля гаю, а на могилі зробити напис:

«Світ ловив мене, та не спіймав».

 

 

ПОГЛЯДИ СКОВОРОДИ

У філософських ідеях і просвітительській діяльності Г. Сковорода приділяв головну увагу людині й її суті, суспільству та його поступу.  У розумінні Григорія Сковороди людина («микрокосм») і природа («макрокосм») мали внутрішню й зовнішню сторони. Внутрішню сторону людини він називав «телом духовянм», а зовнішню – просто «телесность».

Заперечуючи божественну силу і не обмежуючи суть людини лише «телесной стороной», філософ шукав внутрішню сторону в самій людині, в її справах і вчинках й у такий спосіб дійшов до розуміння соціальної нерівності й несправедливості.

Г. Сковорода відстоював рівність між людьми, право кожного, незалежно від соціального становища, на щастя і волю, вважаючи останню найвищим досягненням людини.

Майбутнє суспільство Григорій Сковорода уявляв «горней республикой», де існували б загальна рівність і братерство. Шлях до ідеального суспільства він вбачав у вихованні нової людини через самопізнання, доступне їй за допомогою розуму і внутрішнього чуття. Керуючись власним розумом і спираючись на власне чуття, кожна людина, на думку Г. Сковороди, здатна пізнати саму себе як особу, правильно визначити свій життєвий шлях, знайти і зайняти в суспільстві гідне для себе місце.

Своє становище в суспільстві, на думку Сковороди, кожна людина зобов'язана визначити сама, відповідно до «сродности», тобто природної схильності до праці. Невміння і небажання більшості осіб із панства керуватися своїми уродженими схильностями і здібностями, їх прагнення різними методами отримати незаслужені чини, звання, високі нагороди, матеріальні цінності та інші блага, тобто «несродный труд», як вважав Сковорода, були причиною соціальної нерівності і зла.

Ідея Г. Сковороди про забезпечення всіх і кожного «сроднім трудом» передбачала зміну соціального життя шляхом перетворення праці на найвищу насолоду людини. Праця мала бути її природною необхідністю, головним обов'язком і моральною потребою, а праця по «сродности» – джерелом і запорукою всенародного щастя, основою процвітання суспільства.

Та Григорій Сковорода шукав вихід із існуючого становища не в активній боротьбі, а уникаючи ненависного йому світу зла, розуміючи під ним прагнення до збагачення, паразитизм і хижацтво панівної верхівки суспільства. Найважливішим завданням для усунення зла він вважав необхідність поширення освіти серед народу.

Досягнення тогочасної науки, особливо природознавства, відобразилися у всіх суттєвих аспектах світогляду Сковороди. Він засуджував застій, вважаючи, що «пресильный и прехитрый есть неприятель застарелое мнение», віддавав перевагу практиці. Виступаючи прихильником найбільш сміливих наукових концепцій, великий просвітитель вірив у безмежні можливості людського розуму. «Не разум от книг, но книги от разума родились», – писав мислитель.

Із просвітительською діяльністю, викладацькою роботою Г. Сковороди пов'язані його педагогічні погляди. Критично ставлячись до тодішньої системи виховання і навчання, він розробив свої принципи, що базувалися на «сродности», як основі формування суспільно необхідної людини. Виховання, на думку Сковороди, має бути святим обов'язком батьків, на яких покладались «две сути главныя... должности» – «благо родить и благо научить».

Удосконалення нахилів, задатків, «природи» необхідне кожній людині, незалежно від її становища в суспільстві. «Воспитание и убогим нужно есть», – писав Сковорода. Обов'язком учителів він вважав врахування «природи» дітей, допомогу в удосконаленні уроджених здібностей. Одним із важливих важелів у вихованні молоді Г. Сковорода вважав принцип – навчити вдячності дітей батькам. Невдячність, на його думку, зумовлювала суттєві моральні пороки суспільства.

Усе корисне і потрібне людині Григорій Сковорода називав прекрасним. Під красою ж розумів не зовнішню сторону суб'єкта, а його внутрішню суть. У житті людей вважав красивимивчинки, відповідні природні здібності. Мистецтво, поезія, музика мають слугувати самопізнанню, а не бути самоціллю, – наголошував філософ-просвітитель..

Найбільш мудрим вихователем людини Г. Сковорода визнавав саме життя: «Взглянь на род человеческий. Он ведь есть книга, книга же черная, содержащая беду всякого рода, аки волны, восстающия непрестанно на море. Читай ее всегда и поучайся, купно же будто из высокия гавани на беснующийся океан взирай и забавляйся».

Світогляд і просвітительська діяльність Г. Сковороди віддзеркалювалися у його поетичній творчості. Через пісні, кантати і псалми він викладав свої філософські погляди, таврував соціальне зло, прославляв природу, волелюбність людини.

Джерело: В. Панашенко «Григорій Сковорода».

 

 

КНУТД У КУЛЬТУРНИХ ПРОЄКТАХ, ПРИСВЯЧЕНИХ ЖИТТЮ І ТВОРЧОСТІ ФІЛОСОФА

 

НАС ЕКЗАМЕНУЄ СКОВОРОДА - УРЯДОВИЙ КУР’ЄР

Думки на порозі музею філософа в Чорнухах напередодні його 300-річчя

Сюди приходять із радістю і в години суму та тривоги. Музей Григорія Сковороди в Чорнухах напрочуд домашній, ніби дідова оселя. Він зустрічає тебе як друга, запрошує до розмови і сповіді. Експозиції і сад пісень облаштовано з великою любов’ю та вишуканим смаком. Оглядаєшся і намагаєшся побачити під грушею господаря. А він запитає: «То як вам живеться?».

Зупиняюсь, намагаючись знайти відповідь. Хочеться мажору, але життєва правда навертає на інший лад. Будні, як мовиться, без прикрас, якими йдемо до 300-річчя визначного земляка, рояться думками.

Ентузіазм проти забуття

У селі Харсіки (це продовження селища Чорнухи Полтавської області) на вулиці Сковороди перехожі від здивування зупинялися. Їм було дивовижно, що директор Чорнухинської публічної бібліотеки заслужений працівник культури України Микола Булда завзято  поле бур’яни навколо пам’ятної плити, присвяченої Григорієві Сковороді. Але… ніхто не допоміг – подивившись, ішли далі. Не соромно було й господарям, чиї подвір’я межують із тим знаком. А також керівникам села, громади, району, області, що проїздять тією вулицею. Вони не помічають, що той бур’ян закривав не лише плиту, а й пам’ять про великого земляка.

«Мені, – каже Микола Булда, – боляче, що бур’янами вшановуємо європейського філософа. А стоїмо на порозі його 300-річчя. Дехто каже, що під час війни не до ювілеїв. Однак Сковорода – не лише минуле. Його висновки із життєвих спостережень, що є постулатами «філософії щастя» нині актуальні як ніколи. Ними керуємося в боротьбі за незалежність. Тим часом ворог убиває не лише українців, а й зазіхає на нашу пам’ять. Тому маємо йти до Сковороди, за Сковородою, щоб ствердити свободу, духовність і справедливість. На жаль, на шляху до 300-ліття поета пришвидшення руху не відчувається».

Минулого року це відчув ректор Київського національного університету технологій та дизайну академік НАПН України Іван Грищенко. Він приїхав у Чорнухи, побував у музеї, ознайомився із селищем. (Читати далі)

Автор - Микола ПЕТРУШЕНКО, «Урядовий кур’єр».

 

 

МУЗЕЙ СКОВОРОДИ ЗНИЩИЛИ РОСІЙСЬКІ ОКУПАНТИ: ЯК УКРАЇНА МАЄ ВІДЗНАЧИТИ 300-ЛІТТЯ ФІЛОСОФА

У Сковородинівці Харківської області розбомблено музей Григорія Сковороди — чи не наймирнішої людини на землі.

Його «філософія щастя» вже майже 300 років наповнює наші серця мудрістю. Не лише в Україні, а й у Європі та за її межами. Але як і за життя філософа, так і тепер не всі сповідують це вчення. Хто його ігнорує, не лише себе обкрадає, а й несе біду іншим.

Особливо коли вибивається в керівники, а суспільство лише пасивно спостерігає за його діями. Про таких Ліна Костенко писала, що чудовиськ при владі породив сон нашого розуму.

Оті «чудовиська» й зруйнували музей. Але не вбили творчість

Г. Сковороди і пам’ять про нього.

Філософ і сьогодні з нами. Він бореться за торжество розуму, підтримує нас у важкі години.

Ми ж маємо йти до його ювілею не лише зі словами вдячності. Треба щоденно втілювати в життя «філософію щастя» Сковороди. Приклад цьому є.

Минулого року в Чорнухи Полтавської області, де народився Григорій Сковорода, приїздив ректор Київського національного університету технологій та дизайну академік НАПН України Іван Грищенко. Ознайомився з селищем, завітав до музею Сковороди. (Читати далі)

Автор - Микола ПЕТРУШЕНКО, «Україна молода».

 

ДЕЛЕГАЦІЯ КНУТД НА БАТЬКІВЩИНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Київський національний університет технологій та дизайну розвиває стратегічні напрями діяльності шляхом формування людського капіталу, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, плеканні соціальної активності, патріотичної громадянської позиції. Поєднання в освітньому процесі наукової, інноваційної та мистецької складової стало доброю традицією в Університеті.

Так, у межах культурно-просвітницьких заходів, присвячених 300-річчю від дня народження видатного Григорія Сковороди члени колективу Київського національного університету технологій та дизайну на чолі з ректором, професором, академіком НАПН України Іваном Грищенком 27 вересня 2022 року завітали до Чорнухинського літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди, де зберігається і досліджується культурна спадщина нації – факти життя та творчості геніального просвітителя на всі часи – Григорія Савича Сковороди. (Читати далі)

АФОРИЗМИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Одним зі свідчень глибини творів Сковороди є їх афористичність. Глибина інтелектуального пошуку митця торкається практично усіх сфер життя людини.

Запрошуємо переконатися у цьому та обрати на кожен день оригінальний повчальний вислів та усвідомити його зміст:

• Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
• Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух  душі, а життя – се рух.
• Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
• Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
• Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я  сам перший люблю.
• Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
• Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
• Не все те отрута, що неприємне на смак.
• Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
• Бери вершину і матимеш середину.
• З усіх утрат втрата часу найтяжча.
• Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, – так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
• Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
• Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
• Більше думай і тоді вирішуй.
• Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
• Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити. О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
• Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
• У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
• Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
• О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних  вчинках!
• Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
• Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
• Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
• З видимого пізнавай невидиме.
• Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..
• Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
• Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
• Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
• Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
• Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
• Коли велика справа – панувати над тілами, то ще більша – керувати душами.
• Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і  твою оселю, і сусідську.
• Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
• Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
• Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
• Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
• Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
• Сліпі очі, коли затулені зіниці.
• Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
• Все минає, але любов після всього зостається.
• Кому душа болить, тому весь світ плаче.
• Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

Анкета «Пізнай себе!» 

Видно, що життя живе тоді, коли думка наша, люблячи істину, любить висліджувати стежинки її…

Григорій Сковорода

Грудень 2022 року ознаменується 300-літтям великого сина українського народу, мандрівного філософа, талановитого письменника і педагога, знавця багатьох мов, композитора, співака Григорія Сковороди.

Працівники науково-технічної бібліотеки КНУТД разом із університетською спільнотою у межах досліджень Сковородинівських студій пропонують до вашої уваги анкету-роздум з афоризмів великого Українця, що стали крилатими висловами.

Що пов’язує нас, сучасних українців, з людиною, яка жила декілька століть тому? Думаємо, що ті самі довічні питання: життя, самопізнання, добро і зло, любов, дружба…

Відповідями можуть стати цитати, вибрані з творів Григорія Сковороди.

Пропонуємо вам осмислити кожну з цитат та обрати, який із запропонованих афоризмів суголосний з вашими думками, позицією.

Для відповідей, будь ласка, перейдіть за посиланням: Оберіть «свій» афоризм!

 

 

МУЗЕЇ ПАМ’ЯТОК ПЕРШОЧЕРГОВОГО ЗНАЧЕННЯ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЖИТТЯМ ТА ДІЯЛЬНІСТЮ ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА, ПОЕТА, ПРОСВІТИТЕЛЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Національний літературно-меморіальній музей Г. С. Сковороди

Адреса: вул. Приозерна, 3, с. Сковородинівка, Золочівського району, Харківської обл.

Літературно-меморіальний музей Г. Сковороди розташований у колишній садибі поміщиків Ковалевських. У будинку є меморіальна кімната – “спокійна келія”, в якій Сковорода любив працювати і в якій завершив життя. Світлий одноповерховий будинок, побудований у класичному стилі, стоїть на невеликому пагорбі. Тут відтворено обстановку, що оточувала Г. С. Сковороду в останні роки його життя.

Три зали музею ознайомлюють відвідувачів із життям і творчістю видатного філософа, просвітителя і поета. Серед експонатів – діорама с. Чорнухи на Полтавщині, де народився Г. С. Сково-рода, фотографії та малюнки місць, пов’язаних із його життям, портрети друзів і сучасників. У затишному, добре розпланованому і підтримуваному в ідеальному стані парку збереглися пам’ятні місця, пов’язані з великим мислителем.

У цьому будинку, в садибі поміщиків Ковалевських, 9 листопада 1794 року завершився земний шлях видатного філософа Г. С. Сковороди. На території музейного парку знаходяться улюблені місця поета (700-річний дуб, криниця), могила мислителя, пам’ятник Григорію Савичу роботи І. П. Кавалерідзе.

Пошкоджена будівля музею у ніч із 6-го на 7 травня 2022 р. в результаті російських обстрілів

Фото: novynarnia.com

 

Меморіальний музей Г. Сковороди (м. Переяслав)

Адреса: вул. Сковороди, 52, м. Переяслав

Меморіальний музей Г. Сковороди було відкрито в 1972 р. до 250-ліття від дня народження видатного українського філософа-гуманіста, просвітителя і поета.

Будинок колегіуму Музей розміщений у колегіумі – пам’ятці архітектури XVIIІ ст., побудованому переяславським єпископом І. Козловичем у стилі українського бароко.

Саме тут у 1750–1751 рр. викладав лекції з піїтики Г. Сковорода.

В експозиції відтворено обстановку вестибюлю, бібліотеки, класу піїтики колегіуму. Атмосферу тієї епохи передають старовинні меблі: шафи, крісла, секретер. В експозиції бібліотеки зберігається понад 10 тис. стародруків XVI–XIX ст.: твори Горація, Плутарха, Марка Аврелія,

Ф. Прокоповича, М. Ломоносова, Ж.-Ж. Руссо. У вітринах представлені музичні інструменти (ліра, бандура, цимбали, цитра, сопілка, скрипка), якими досконало володів поет.

Окрасою музею є унікальний портрет Г. Сковороди роботи невідомого художника XVIII ст., рідкісні народні картини «Цимбаліст», «Біля хати»; твори майстрів ХХ ст. – скульптурні портрети Г. Сково-роди, виконані І. Кавалерідзе та Г. Кальченко, декоративні розписи Марії Буряк, присвячені філософу і поету «Мудрець і природа» «Сковорода серед народу» та ін.

 

Фото: perejaslav.org.ua

 

Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди

Адреса: вул. Леніна, 45, смт Чорнухи, Полтавська обл.

Літературно-меморіальний музей, присвячений життю і творчості видатного українського філософа, просвітителя і поета Григорія Савича Сковороди, відкритий в 1972 році до 250-ліття від дня народження і розташований на його батьківщині у смт. Чорнухах Полтавської області. У музеї понад дві тисячі експонатів, присвячені не лише Григорію Сковороді та його вшануванню, а й історичній епосі життя і творчості філософа. Серед експонатів – бюст Сковороди роботи Івана Кавалерідзе та інші мистецькі твори, а також скринька з землею з могили Г. С. Сковороди.

До музейного комплексу входить відтворена меморіальна садиба батьків Григорія Сковороди. Це реконструкція типової садиби українського малоземельного козака (яким був батько філософа), створена архітектором В. Тертичним на основі документів, бібліографічних і етнографічних джерел.

До складу музею входить і пам’ятник Григорію Сковороді, розташований між подвір’ям меморіальної садиби і сквером, що прилягає до неї.

Автор пам’ятника – скульптор М. Г. Коган.

У 2022 році музей відзначає 50-річчя від дня створення.

Ректор Університету Іван Грищенко від імені університетської спільноти привітав працівників музею – невтомних хранителів пам’яті видатного українського філософа, просвітителя і поета Григорія Сковороди.

Від Університету ректор Іван Грищенко вручив представниками громади мистецькі сувеніри – рушник, ляльку-мотанку, зроблену працівниками Університету, вітальні листи та подяки за співпрацю.

 

Літературний музей Г.С. Сковороди

Адреса: Черкаська обл., Золотоніський р-н., с. Коврай, вул. Центральна, 3.

Відомо, що у 1753–1759 рр. Григорій Сковорода навчав поміщицького сина Василя Томару в селі Коврай. У 1973 році, у коврайській школі Золотоніського району –зараз Коврайський навчально-виховний комплекс Г. С. Сковороди, що на Черкащині, створено Літературний музей Григорія Сковороди. У 1970-х роках учні коврайської школи зібрали відомості і створили музей, посадили сад його імені. Тому спогади про Сковороду не зникли. «Все – трава i лушпиння, все – тінь, все минає; серцем же людина вічна», – майже три століття тому казав про це сам Григорій Сковорода. На території комплексу встановлено пам’ятник мислителю скульптора Івана Кавалеридзе.

 

СВІТЛИНИ З МІСЦЬ ВШАНУВАННЯ ГЕНІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ГЕОРГІЯ СКОВОРОДИ

   

 

 

 

 

СКОВОРОДИНІВСЬКІ СТУДІЇ

Науково-технічна бібліотека в рамках культурно-просвітницької роботи для розкриття за допомогою бібліотечно-інформаційних засобів змісту загальнолюдських і національних цінностей, української історичної, наукової та культурної спадщини, анонсує для всіх охочих, а також для учасників постійно діючих наукових гуртків та творчих клубів панельні заходи у форматі роботи СКОВОРОДИНІВСЬКІХ СТУДІЙ.

Графіки заходів та напрями наукових досліджень будуть розміщені на веб сторінці Науково-технічної бібліотеки КНУТД. Пропонуємо такі напрями:

• Сковородовою стежиною пізнання – пізнай себе, свій рід, свій нарід.
• Діалоги зі Сковородою про щастя, про сенс життя.

 

 

ВІДКРИТА БІБЛІОТЕКА ТВОРІВ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Більше інформації про Григорія Сковороду можна отримати з літературних джерел.

Але зауважимо, що за життя Григорія Сковороди друком не було видано жодної книжки.

Прихильники творчості філософа самі його шукали, масово читали, цитували, переписували рукописи та розповсюджували їх.

Запрошуємо до науково-технічної бібліотеки університету ознайомитися з виданнями, присвяченим працям Григорія Сковороди, а також пропонуємо скористатися електронними джерелами.

До уваги читачів Виставка творів Григорія Сковороди у читальній залі гуманітарних та періодичних видань (ауд. 1-276).

 

Пропонуємо ознайомитися з повним академічним зібранням творів Григорія Сковороди, виданим за редакцією професора Леоніда Ушкалова, До видання внесено повний корпус відомих на сьогодні автентичних творів Сковороди з відповідними примітками й коментарями, яких близько 10 тисяч, а також працю Михайла Ковалинського «Жизнь Григорія Сковороды». Це перше повне академічне видання творів українського класичного автора, здійснене за часів незалежної України, здійснене в належному академічному форматі. Воно є цінним джерелом для філософів, літературознавців, мовознавців, культурологів, педагогів, богословів та інших фахівців, які вивчають творчість Сковороди, надійним підґрунтям для перекладів його творів іншими мовами, для підготовки популярних видань тощо, так сказано у передмові. Повна академічна збірка творів / Григорій Сковорода ; за ред. проф. Леоніда Ушкалова. – 2-ге вид., стер. – Харків : Видавець Савчук О. О., 2016. – 1400 с. Ознайомитися з виданням можна на сайті
У працях Г. С. Сковороди центральне місце займає проблема самопізнання, яка неминуче зводиться у філософа до питання про природу людської сутності. Також автор висвітлював теми дружби, свободи, релігії, ставлення до життя. Сковороду вважають зачинателем жанру байки. Його байкам властивий глибокий зміст, На сайті ukrbooks.com, де зібрані творив українських письменників від найдавніших часів до сучасності, представлено серію байок та листів Григорія Сковороди.
Видання Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди
Відео контент: (UKRAЇNER) ПРО СКОВОРОДУ. 4 серія «Книга-мандрівка. Україна».

 

ВИСТАВКА ТВОРІВ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

У ЧИТАЛЬНІЙ ЗАЛІ ГУМАНІТАРНИХ ТА ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ (АУД. 1-276).

 

 

ТВОРЧІ РОБОТИ СТУДЕНТІВ КНУТД, ПРИСВЯЧЕНІ 300-ЛІТТЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ 

Розробка архітектурної стели до 300-ліття Григорія Сковороди.

Науковий керівник Анатолій Шаповал, професор кафедри дизайну

Джерело: сторінка кафедри мультимедійного дизайну КНУТД 

 

ВИСВІТЛЮЄМО ПОДІЇ ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ – МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЄКТ «САД БОЖЕСТВЕННИХ ПІСЕНЬ»

Багатогранність особистості Григорія Сковороди продовжує залучати українське суспільство усіх поколінь, зокрема університетську спільноту, до невичерпної скарбниці його духовної спадщини.

У своїх філософських діалогах, які не втрачають актуальності, Григорій Сковорода каже, що найперше людина має «пізнати себе», зрозуміти, що для неї є її «сродною працею», усвідомити, що вона є частиною чогось вищого і всеосяжного, і жити, роблячи добрі справи. Через пізнання самої себе, за українським мислителем, людина може пізнати сутність усього сущого.

Відвідування культурно-мистецьких заходів, присвячених видатному, українському просвітителю-гуманісту розширює сприйняття філософії Григорія Сковороди через призму сьогодення, допомагає побачити за видимим невидиме, осягнути зв’язок поколінь.

У київській галереї «Лавра» (Київ, вул. Лаврська, 1) відкрито масштабний мистецький проєкт, присвячений 300-літтю від дня народження Григорія Сковороди. Проєкт є певним дослідженням феномена мандрівного філософа доби українського бароко, який зумів побудувати всеосяжні філософські ідеї на основі ментальності свого народу.

Назва першої експозиції проєкту – «Сад божественних пісень». Це візуалізація поезії та філософії Григорія Сковороди відомими українськими живописцями і скульпторами, такими як Анатолій Криволап, Петро Бевза, Олександр Сухоліт, Назар Білик, Олександр Клименко, а також молодими художниками.

Основою другої експозиції проєкту: «..І підіймайся!» є цитата філософа, яка стала гідним гаслом буремного сьогодення, адже українська ментальність – це мужність і стійкість духу, мудрість думок, натхнення праці.

Ці впевнені, своєчасні слова надихають митців на нові твори, закликають усіх нас до відновлення душі.

 

КРЕАТИВНИЙ ОБРАЗ ФІЛОСОФІЇ СКОВОРОДИ – АРТОБ’ЄКТ «З ВИДИМОГО ПІЗНАВАЙ НЕВИДИМЕ»

У вересні 2022 року відбулося відкриття нового артоб’єкта КНУТД, створення якого приурочили 300-літтю славетного, одного з найвідоміших українців – філософа Григорія Сковороди.

Після спільного урочистого засідання вченої ради, наглядової ради, бізнес-партнерів та освітньо-інвестиційного кластеру КНУТД ректорат, науково-педагогічні працівники, здобувачі вищої освіти, гості долучилися до вшанування пам’яті видатного Григорія Сковороди.

У назві артоб’єкта використано відомий вислів філософа: «З видимого пізнавай невидиме». Основою інсталяції є метелик – символ душі, безсмертя, відродження та воскресіння, перевтілення, а також трансформації. 

 

Фото: сайт КНУТД https://www.knutd.edu.ua/

 

Упорядники матеріалу: науково-технічна бібліотека та офіс міжнародної та проєктної діяльності КНУТД.

 

28.10.2022