Напрями діяльності ЦПКДО:

• Підтримка інформаційного середовища (МСОП) денної та заочної форм навчання.
• Курси підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.
• Супровід освітньої діяльності здобувачів вищої освіти заочної (дистанційної) форми навчання.

Про дистанційну форму навчання:

Під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій” – (Положення про дистанційне навчання, затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 р.)

У процесі дистанційного навчання використовується електронна пошта; освітні системи управління (англ. learning management system, LMS), такі як moodle та eFront; засоби аудіо - та відеозв’язку.

Для забезпечення високого рівня якості освітніх послуг до навчального процесу залучаються провідні вчені (професори, доценти, які працюють в КНУТД) та практики (керівники підприємств та установ). Протягом 2008-2013 років розроблено та впроваджено в навчальний процес за дистанційною формою навчання методичне забезпечення, яке включає в себе такі матеріали:

• програму дисципліни;
• конспект лекцій;
• методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт;
• методичні вказівки щодо виконання курсових проектів (робіт);
• завдання для контрольних робіт;
• екзаменаційні (залікові) тести (не менш як 100 питань на кожну дисципліну);
• перелік екзаменаційних (залікових) питань;
• перелік літератури для самопідготовки.

Протягом всього навчального процесу студентам надаються консультації з викладачами за допомогою електронної пошти та оn-lіnе зв’язку.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Метою дистанційного навчання – є надання освітніх послуг шляхом застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти; за програмами підготовки громадян до вступу у навчальні заклади, підготовки іноземців та підвищення кваліфікації працівників.  Завданням дистанційного навчання є забезпечення громадянам можливості реалізації конституційного права на здобуття освіти та професійної кваліфікації, підвищення кваліфікації незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання відповідно до їх здібностей.

ПЕРЕВАГИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Суттєвою перевагою дистанційного навчання є можливість реалізувати доступ до всіх рівнів освіти всіх тих, хто не має змоги навчатись у вищих навчальних закладах за класичними формами внаслідок тих чи інших причин:

• Брак часу. Дистанційне навчання звільняє від необхідності відвідувати навчальний заклад у визначений розкладом час. Студенти самі регламентують час занять і навчаються, коли їм зручно.
• Професійна або інша зайнятість. Дистанційне навчання дає можливість отримати освіту всім тим, хто велику частину дня зайнятий на роботі, з дітьми або з сім’єю. Здобувати освіту можна паралельно з побудовою кар’єри і не ризикуючи втратити роботу або будучи у відпустці по догляду за дитиною.
• Територіальна віддаленість від навчальних закладів. Дистанційне навчання – це можливість отримати освіту для тих, хто живе у віддалених регіонах країни або за кордоном. Дистанційна освіта дає унікальну можливість отримувати знання, не виїжджаючи за межі своєї країни, області, міста.
• Фінансові можливості. Дистанційне навчання дає можливість студентам заощадити значні кошти порівняно з іншими формами навчання, отримавши при цьому якісні знання та диплом про освіту державного зразка. Перш за все, це пояснюється тим, що основу освітнього процесу при дистанційному навчанні складає цілеспрямована і контрольована самостійна робота студента, який може навчатися в зручний для себе час, і в зручному для себе місці. Відповідно, навчальний заклад знижує витрати на оплату приміщень, комунальних послуг, на заробітну плату викладачам тощо.
• Фізичні можливості. Сучасні інформаційно-комунікативні технології, що використовуються в дистанційній освіті, дають можливість отримати освіту особам, які мають медичні обмеження для отримання освіти за традиційними формами, особам з особливими потребами.

Також перевагами дистанційної освіти є те, що така форма навчання дає можливість підвищити якість освітніх послуг шляхом залучення до підготовки та проведення дистанційного навчання, створення навчальних Web-ресурсів висококваліфікованих викладачів, фахівців-практиків з різних галузей. Студенти дистанційної форми навчання отримують повні електронні конспекти лекцій за програмою денної форми навчання. Дистанційне Інтернет-навчання сприятливо позначається і на особистісному розвитку, підвищуючи рівень самоорганізації і відповідальності, удосконалюючи рівень комп’ютерної грамотності.

Дистанційне навчання можливе будь-де, будь-коли та для будь-кого і вже стало важливою складовою віртуальної соціалізації особистості.

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ:

Гнучкість: учні, студенти, слухачі, що одержують дистанційну освіту, в основному не відвідують аудиторних занять, а навчаються у зручний для себе час та у зручному місці. Незначна за часом та обсягом частина навчального процесу дистанційної освіти може здійснюватись заочною формою (складання іспитів, практичні, лабораторні роботи тощо). Кількісні та змістовні показники цієї частини залежать від напрямку підготовки (спеціальності) та етапу розвитку дистанційної освіти.

Модульність: в основу програми дистанційної освіти покладається модульний принцип; кожний окремий курс створює цілісне уявлення про окрему предметну область, що дозволяє з набору незалежних курсів-модулів сформувати навчальну програму, яка відповідає індивідуальним чи груповим потребам.

Паралельність: навчання здійснюється одночасно з професійною діяльністю (або з навчанням за іншим напрямком), тобто без відриву від виробництва або іншого виду діяльності.

Велика аудиторія: одночасне використання багатьох джерел навчальної інформації великою кількістю студентів та слухачів, спілкування за допомогою телекомунікаційного зв’язку студентів між собою та з викладачами.

Економічність: ефективне використання навчальних площ та технічних засобів, концентроване і уніфіковане представлення інформації, використання і розвиток комп’ютерного моделювання повинні призвести до зниження витрат на підготовку фахівців.

Технологічність: використання в навчальному процесі нових досягнень інформаційних технологій, які сприяють входженню людини у світовий інформаційний простір.

Соціальна рівність: рівні можливості одержання освіти незалежно від місця проживання, стану здоров’я і соціального статусу.

Інтернаціональність: можливість одержати освіту у навчальних закладах іноземних держав, не виїжджаючи зі своєї країни та надавати освітні послуги іноземним громадянам і співвітчизникам, що проживають за кордоном.

Нова роль викладача: дистанційна освіта розширює і оновлює роль викладача, робить його наставником-консультантом, який повинен координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати ті курси, які він викладає, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій.

Позитивний вплив на студента: підвищення творчого та інтелектуального потенціалу людини, що одержує дистанційну освіту, за рахунок самоорганізації, прагнення до знань, використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, вміння самостійно приймати відповідальні рішення.

Якість: якість дистанційної освіти не поступається якості очної форми навчання, оскільки для підготовки дидактичних засобів залучається найкращий професорсько-викладацький склад і використовуються найсучасніші навчально-методичні матеріали; передбачається введення спеціалізованого контролю якості дистанційної освіти на відповідність її освітнім стандартам.

З метою впровадження новітніх освітніх інформаційних технологій в процес навчання на базі ІСТН у 2008 році створено Центр дистанційної освіти (ЦДО). У ЦДО, згідно наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 732 від 22.07.2010р. «Про впровадження педагогічного експерименту з дистанційного навчання у Київському національному університеті технологій та дизайну», здобувають освіту студенти за дистанційною формою навчання.

Вагомий внесок у його становлення та розвиток зробив перший керівник - доктор технічних наук, професор Злотенко Борис Миколайович.

З вересня 2011 року ЦДО очолює Жданова Ольга Алімівна.

З квітня місяця 2016 року наказом №92 від 27.04.2016 року змінено назву на Центр підвищення кваліфікації та дистанційної освіти (ЦПКДО).