21 травня стіни актової зали Київського національного університету технологій та дизайну нещодавно стали свідками особливого діалогу, що об’єднав академічну спільноту кафедри сценічного мистецтва і культури з тими, хто сьогодні визначає вектори розвитку української опери та національної ідентичності. Приводом для цієї знакової зустрічі став поважний ювілей – 65-річчя від дня заснування найвищої творчої нагороди нашої держави, Національної премії України імені Тараса Шевченка. У центрі уваги опинилися особистості, чиї імена вже давно стали синонімами майстерності – художній керівник опери Національної опери України, народний артист та академік Анатолій Солов'яненко, а також незрівнянна солістка головної сцени країни, народна артистка Анжеліна Швачка.

Розмова, що розпочалася як офіційний захід, швидко переросла у щирий та емоційний обмін досвідом, де панувала атмосфера справжньої творчої майстерні. Гості не просто ділилися фактами з історії премії, а розкривали внутрішню «кухню» процесу висунення та відбору лауреатів, адже Анжеліна Швачка є безпосередньою членкинею Комітету з Шевченківської премії. Здобувачі вищої освіти мали унікальну можливість почути з перших вуст про те, якими критеріями керуються судді, як важко часом зробити вибір серед найкращих і яку вагу має цей «золотий знак» у житті митця. Це був глибокий екскурс в історію, що переплітався з практичними порадами щодо виживання та самореалізації у сучасному мистецькому просторі.

Особливу увагу Анатолій Солов'яненко приділив ролі художнього керівника у формуванні національного культурного коду та стратегічному розвитку оперного мистецтва в Україні. Його професійний шлях до академічних вершин та наукових ступенів став для студентства наочним підтвердженням того, що фундаментальний успіх у мистецькій сфері будується на поєднанні природного обдарування з високою дисципліною та постійним самовдосконаленням. У свою чергу, Анжеліна Швачка акцентувала увагу на важливості неперервної вокальної практики та відданості професії, підкреслюючи, що статус лауреата найвищої державної нагороди є результатом щоденної кропіткої праці та незгасного творчого пошуку.

Слухаючи професійні настанови та особисті історії гостей, кожен присутній у залі відчув свою причетність до великої родини українських митців. Такі зустрічі стирають кордони між досвідченими майстрами та студентами, перетворюючи навчальний процес на безперервний потік натхнення, що спонукає нашу молодь мріяти сміливіше та працювати на благо майбутнього української сцени.

25.05.2026