ЛЕКЦІЯ «АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ» ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ФАКУЛЬТЕТУ ІНЖЕНЕРІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

17 вересня 2026 року для здобувачів вищої освіти факультету інженерії та інформаційних технологій Київського національного університету технологій та дизайну відбулася лекція на тему «Академічна доброчесність: поняття, види порушень, відповідальність».

Лекцію провів Олексій ВОЛЯНИК, керівник Центру менеджменту якості освітньої діяльності КНУТД.

До заходу долучилися здобувачі освітніх програм факультету інженерії та інформаційних технологій першого (бакалаврського)  рівня вищої освіти спеціальностей Е6 Прикладна фізика та наноматеріали,  F2 Інженерія програмного забезпечення, F3 Комп’ютерні науки,  F7 Комп’ютерна інженерія, G3 Електрична інженерія, G7 Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка,  G9 Прикладна механіка, G11 Машинобудування (за спеціалізаціями) та другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальностей F2 Інженерія програмного забезпечення, F3 Комп’ютерні науки, F7 Комп’ютерна інженерія, G3 Електрична інженерія, G7 Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка,  G11 Машинобудування (за спеціалізаціями).

Під час лекції особливу увагу було приділено розумінню академічної доброчесності як сукупності цінностей, принципів і правил, якими мають керуватися учасники академічної діяльності. Йшлося про такі базові цінності, як чесність, довіра, повага, справедливість, відповідальність, стійкість і рішучість. Для здобувача освіти дотримання цих принципів передбачає самостійне виконання завдань, чесне представлення власного внеску, належне зазначення використаних джерел, отриманої допомоги та застосування технологій штучного інтелекту.

Значну частину зустрічі було присвячено видам порушень академічної доброчесності та відповідальності за них. Здобувачі детальніше ознайомилися з поняттями академічного плагіату, відчуження та приписування авторства, самоплагіату, фабрикації й фальсифікації даних, несамостійного виконання завдань, надання недозволеної допомоги, академічного саботажу та схиляння до порушення академічної доброчесності. Особливо наголошувалося на необхідності розрізняти фабрикацію – вигадування даних або фактів –  і фальсифікацію, тобто свідоме спотворення вже наявних даних.

Окремий блок лекції був присвячений академічному плагіату та правилам коректного використання результатів інших авторів. На практичних прикладах було показано, що академічний плагіат може стосуватися не лише тексту, а й програмного коду, схем, дизайну, даних, моделей, методів, проєктів та інших результатів інтелектуальної діяльності. Дослівні запозичення мають супроводжуватися цитуванням і посиланням, переказ чужої думки власними словами – посиланням на її джерело, а використання зображень, схем, програмного коду чи моделей – зазначенням авторства, джерела та дотриманням відповідних умов використання.

Особливий інтерес для здобувачів інженерних та ІТ-спеціальностей викликало питання доброчесного використання штучного інтелекту. Під час лекції було наголошено, що згенеровані за допомогою ШІ тексти, зображення, програмний код, моделі, дані чи інші результати не повинні подаватися як повністю самостійно створені, якщо використання відповідного інструмента не зазначено. Водночас саме декларування використання ШІ не означає автоматичного дозволу на його застосування: необхідно враховувати умови конкретного навчального завдання.

Для майбутніх фахівців з інженерії програмного забезпечення, комп'ютерних наук, комп'ютерної інженерії, автоматизації, електричної інженерії, прикладної механіки, машинобудування, прикладної фізики та наноматеріалів ці питання мають особливе практичне значення. Академічна доброчесність у відповідних освітніх компонентах стосується не лише написання текстових робіт, а й самостійного створення програмного коду, алгоритмів, моделей, схем, креслень, результатів моделювання, експериментальних і розрахункових даних, програмних та інженерних проєктів.

Важливу увагу було приділено кваліфікаційним роботам здобувачів освіти та відповідальності за порушення академічної доброчесності під час їх підготовки. У матеріалах лекції зазначено, що встановлення відповідного порушення до присудження ступеня може бути підставою для відмови у його присудженні, а порушення, встановлене після присудження ступеня, може мати передбачені законодавством наслідки. Окремо було наголошено на неприпустимості подання замовленої або отриманої від іншої особи кваліфікаційної роботи як власної.

Здобувачі також отримали практичні роз'яснення щодо перевірки письмових робіт на ознаки академічного плагіату та інших порушень. Перевірка може охоплювати кваліфікаційні та курсові роботи, звіти з практики, розрахунково-графічні роботи, пояснювальні записки, реферати, есе та інші письмові роботи. При цьому програмний показник текстових збігів сам по собі не є автоматичним доказом академічного плагіату: необхідний змістовний аналіз характеру запозичень, правильності їх оформлення та інших обставин.

Важливим акцентом зустрічі стало розуміння того, що академічна доброчесність – це не лише система заборон і відповідальності, а основа професійної культури майбутнього фахівця. Для інженера, програміста, дослідника чи розробника принципи доброчесності безпосередньо пов'язані з достовірністю даних, відтворюваністю результатів, повагою до інтелектуальної власності, відповідальним використанням цифрових технологій та довірою до результатів професійної діяльності.

Проведення таких зустрічей сприяє формуванню у здобувачів факультету інженерії та інформаційних технологій культури академічної відповідальності, самостійності, критичного мислення та свідомого ставлення до результатів власної навчальної, наукової, проєктної й дослідницької діяльності.

Щиро дякуємо Олексію ВОЛЯНИКУ, керівнику Центру менеджменту якості освітньої діяльності КНУТД, за змістовну, актуальну та практично орієнтовану лекцію, ґрунтовні роз'яснення і важливий внесок у формування культури академічної доброчесності серед здобувачів факультету інженерії та інформаційних технологій!

28.09.2026