ГОСТЬОВА ЛЕКЦІЯ ДИРЕКТОРА RENDER GROUP РОСТИСЛАВА ГОЛОБОРОДЬКА ДЛЯ МАГІСТРІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ F2 ІНЖЕНЕРІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

12 жовтня 2026 року в межах викладання обов’язкового освітнього компонента ОК 1 «Методологія розробки програмного забезпечення з основами інтелектуальної власності» освітньо-професійної програми «Інженерія програмного забезпечення інтелектуальних систем» другого (магістерського) рівня вищої освіти відбулася гостьова онлайн-лекція на тему «Стандартизація та нормативно-правове забезпечення розроблення ПЗ». Спікером заходу став Ростислав ГОЛОБОРОДЬКО, директор RENDER GROUP.

До лекції долучилися науково-педагогічні працівники та здобувачі вищої освіти кафедри інформаційних та комп’ютерних технологій Київського національного університету технологій та дизайну. Модератором гостьової онлайн-лекції виступила завідувач кафедри інформаційних та комп’ютерних технологій, кандидат технічних наук, доцент Владислава СКІДАН.

На початку зустрічі Ростислав ГОЛОБОРОДЬКО ознайомив учасників з основними напрямами діяльності RENDER GROUP, серед яких комп’ютерне програмування та розроблення програмного забезпечення, ІТ-консалтинг, оброблення та розміщення даних, створення вебпорталів і дизайн. Це дало змогу окреслити практичний контекст теми лекції та показати значення інженерних підходів у професійній діяльності ІТ-фахівців.

Основну увагу спікер приділив ролі стандартів у розробленні програмного забезпечення та їхньому значенню для ефективної командної роботи. Він наголосив, що використання стандартів створює спільне підґрунтя для взаємодії розробників, допомагає узгоджувати вимоги, зменшувати ризики та запобігати непередбачуваним ситуаціям на різних етапах життєвого циклу програмного продукту.

Водночас було зазначено, що стандарти не роблять усі проєкти однаковими – вони забезпечують зрозумілість, послідовність і керованість процесів розроблення, залишаючи можливість обирати рішення відповідно до специфіки конкретного проєкту.

Під час лекції слухачі ознайомилися з чотирма ключовими стандартами та джерелами професійних знань у галузі програмної інженерії: ISO/IEC/IEEE 12207 (процеси життєвого циклу програмного забезпечення)  визначає процеси життєвого циклу програмного забезпечення та підходи до організації робіт на різних етапах його створення й супроводу; ISO/IEC/IEEE 29148 (інженерія вимог до систем і програмного забезпечення) визначає підходи до інженерії вимог, їх формулювання, аналізу, документування та перевірки; ISO/IEC 25010 (модель якості програмного продукту) описує модель якості програмного продукту та характеристики, за якими можна оцінювати його відповідність установленим потребам; SWEBOK – міжнародний стандарт, який об'єднує та систематизує загальновизнані знання у сфері інженерії програмного забезпечення.

Було розглянуто життєвий цикл програмного забезпечення від виникнення ідеї та визначення потреб замовника до проєктування, реалізації, тестування, впровадження й подальшого супроводу програмного продукту. Спікер звернув увагу на взаємозв’язок між цими етапами: помилки або невизначеності, допущені під час формування вимог, можуть спричинити проблеми в архітектурі, програмній реалізації та тестуванні, а недоліки під час розгортання нівелювати результати попередньої роботи команди.

Окрему увагу приділили нормативно-правовим аспектам розроблення програмного забезпечення, зокрема авторському праву, ліцензуванню програмного забезпечення з відкритим кодом, захисту персональних даних і договірним відносинам із замовниками. Ці питання продемонстрували, що професійна відповідальність розробника охоплює не лише технічну коректність програмного коду, а й дотримання правових вимог, умов використання сторонніх компонентів та зобов’язань перед користувачами й замовниками.

Важливою частиною зустрічі став аналіз відомих випадків із практики розроблення та експлуатації програмних систем, які дали змогу розглянути наслідки інженерних помилок і порушень процесів забезпечення якості.

На прикладі аварії ракети-носія Ariane 5 спікер розкрив значення правильного формулювання вимог і перевірки програмних компонентів у новому середовищі. Було розглянуто, чому програмний код, який працював у попередній системі, не обов’язково є безпечним для повторного використання без додаткового аналізу. Важливо не лише визначити, що саме має робити система за певних умов, а й передбачити її поведінку в граничних і нештатних ситуаціях, перевірити допустимі діапазони значень та визначити механізми оброблення помилок.

Mars Climate Orbiter – помилки, спричинені неузгодженістю одиниць вимірювання між командами. Учасники розглянули важливість єдиних домовленостей щодо форматів даних, одиниць вимірювання та інтерфейсів взаємодії.

Особливу увагу було приділено необхідності перевіряти не лише окремі компоненти, а й правильність обміну даними між ними, застосовувати автоматизовані перевірки, інтеграційні тести та наскрізний контроль відповідності вимогам. Команда має чітко розуміти, які припущення закладено в кожен компонент і як перевіряється їхня узгодженість.

Knight Capital – контроль змін і якість програмного продукту. На прикладі інциденту, пов’язаного з некоректним розгортанням програмного оновлення, спікер звернув увагу на важливість управління версіями, контролю конфігурацій, перевірки процедур розгортання та готовності системи до експлуатації. Було підкреслено, що працездатність програмного забезпечення ще не означає його належної якості. Продукт може виконувати основні функції, але водночас мати недоліки в надійності, безпеці, продуктивності чи супроводжуваності.

У цьому контексті було розглянуто модель якості програмного продукту за стандартом ISO/IEC 25010. Спікер звернув увагу на необхідність оцінювати програмне забезпечення за сукупністю характеристик, а не лише за фактом його запуску чи виконання окремих функцій. Такий підхід дає змогу виявляти ризики, які можуть залишатися непомітними під час поверхневої перевірки, та обґрунтовано визначати критерії приймання програмного продукту.

Therac-25 – безпека як невіддільна складова розроблення. Розгляд цього випадку дав змогу обговорити наслідки недостатнього опрацювання механізмів безпеки в програмно-керованих системах. Було акцентовано на необхідності враховувати небезпечні сценарії ще на етапі формування вимог і проєктування, передбачати перевірки критичних операцій, оброблення нештатних ситуацій та незалежні механізми захисту. Особливо важливим є те, що в системах, помилки яких можуть загрожувати життю та здоров’ю людей, безпека має перевірятися системно протягом усього життєвого циклу, а не лише перед випуском продукту.

Healthcare.gov – готовність до впровадження та комплексне тестування. На прикладі запуску масштабної цифрової платформи учасники розглянули ризики, що виникають, коли строки впровадження стають пріоритетнішими за підтвердження технічної готовності системи. Обговорювалися значення інтеграційного та навантажувального тестування, перевірки взаємодії компонентів, оцінювання продуктивності й завчасної підготовки до очікуваної кількості користувачів. Було підкреслено, що успішне завершення розроблення окремих модулів ще не гарантує стабільної роботи всього програмного продукту в реальних умовах експлуатації.

У підсумковій частині лекції спікер наголосив, що надійність і якість програмного забезпечення є результатом комплексної роботи над проєктом від формування вимог і проєктування архітектури до перевірки даних, тестування та впровадження продукту. На прикладах розглянутих ІТ-інцидентів було продемонстровано, що навіть незначні на перший погляд помилки або недостатня узгодженість дій команди можуть призвести до серйозних наслідків.

Окрему увагу Ростислав ГОЛОБОРОДЬКО приділив практичному значенню SWEBOK як систематизованої сукупності знань з інженерії програмного забезпечення, що охоплює основні галузі професійної діяльності та сприяє комплексному розумінню процесів розроблення програмних систем. Було наголошено, що застосування відповідних інженерних підходів дає змогу узгоджувати технічні рішення з організаційними й управлінськими аспектами проєктної діяльності. Такий підхід передбачає розгляд розроблення програмного забезпечення як цілісного інженерного процесу, спрямованого не лише на реалізацію необхідного функціоналу, а й на забезпечення якості, безпеки, супроводжуваності програмного продукту та його відповідності визначеним вимогам.

Кафедра інформаційних та комп’ютерних технологій Київського національного університету технологій та дизайну висловлює щиру вдячність Ростиславу ГОЛОБОРОДЬКУ, директору RENDER GROUP, за проведення змістовної гостьової лекції, представлення актуальних професійних практик у сфері стандартизації та нормативно-правового забезпечення розроблення програмного забезпечення, а також вагомий внесок у поглиблення професійних знань і формування фахових компетентностей здобувачів вищої освіти. Високо цінуємо готовність до обміну практичним досвідом, підтримку освітніх ініціатив та сприяння зміцненню взаємодії між академічним середовищем і представниками ІТ-індустрії.

14.10.2026