РОБОТА СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ГУРТКІВ КАФЕДРИ ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕРЕКЛАДУ «МОВА ВІЙНИ: НОМІНАЦІЇ, МЕТАФОРИ ТА ЕВФЕМІЗМИ В СУЧАСНОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ»
16 жовтня 2026 року на кафедрі філології та перекладу відбулося засідання студентського наукового гуртка «Школа молодого лінгвіста». Зустріч була присвячена темі «Мова війни: номінації, метафори та евфемізми в сучасному медійному дискурсі».
Засідання відкрила керівниця гуртка, доцентка Марина Вишневська, яка наголосила, що в умовах війни мова не лише описує події, а й формує їхнє суспільне сприйняття. Вибір слів у медійному повідомленні може визначати ставлення аудиторії до учасників і наслідків воєнних дій, посилювати емоційний вплив тексту або, навпаки, приховувати відповідальність і спотворювати реальність.
Учасники засідання розглянули основні мовні засоби репрезентації війни в сучасному українському та міжнародному медійному просторі. Особливу увагу приділили таким аспектам:
- номінаціям учасників війни, воєнних подій і тимчасово окупованих територій;
- відмінностям між нейтральною, оцінною та ідеологічно маркованою лексикою;
- метафоричному осмисленню війни в заголовках, новинних повідомленнях і публіцистичних текстах;
- використанню евфемізмів для пом’якшення, маскування або виправдання воєнних дій;
- ролі лексики у створенні образів «своїх» і «чужих»;
- впливу пропаганди та маніпулятивних мовних стратегій на сприйняття інформації;
- питанням точності, етичності й відповідальності журналістського слововживання.
Під час практичної частини учасники аналізували фрагменти медійних текстів, порівнювали різні способи називання тих самих подій і визначали, як зміна окремих слів впливає на інтерпретацію повідомлення. Студенти розпізнавали в заголовках і новинних матеріалах метафори, евфемізми та оцінні номінації, а також відрізняли інформування від мовного маніпулювання.
Окрему увагу було приділено евфемізації як одному з найнебезпечніших інструментів пропаганди. Учасники відзначили, що заміна точних назв агресії, окупації, обстрілів і воєнних злочинів нейтральними або розмитими формулюваннями здатна применшувати масштаб подій, приховувати причинно-наслідкові зв’язки та знімати відповідальність із суб’єктів дії.
Учасники дійшли висновку, що критичне сприйняття медійних повідомлень передбачає аналіз не лише їхнього змісту, а й мовної форми. Номінації, метафори та евфемізми є важливими засобами конструювання медійної картини війни, тому їхнє розпізнавання допомагає протидіяти дезінформації та мовним маніпуляціям.
Засідання пройшло в атмосфері активного й змістовного обговорення та сприяло розвитку медіаграмотності й критичного мислення студентів. Учасники відзначили, що відповідальне ставлення до слова є особливо важливим для майбутніх філологів і перекладачів, які працюватимуть з інформацією в умовах воєнних та суспільних викликів.
16.10.2026