КНУТД СЕРЕД ТОП-100 КРАЩИХ ДИЗАЙНЕРСЬКИХ ШКІЛ СВІТУ
КНУТД

Київський національний університет технологій та дизайну
Історична довідка про випускників кафедри технології трикотажного виробництва

Після закінчення Великої Вітчизняної війни наша країна приступила до відродження зруйнованого війною народного господарства, а тому конче необхідні були молоді, енергійні, ініціативні інженерні кадри, які спромоглися б очолити відроджувану промисловість, в тому числі й легку. З підготовкою таких спеціалістів для трикотажної промисловості успішно справлялась і наша кафедра. Наведемо окремі приклади плідної багаторічної праці на керівних посадах випускників кафедри 50-х років:

  • В.Г. Ібрагімов — міністр легкої промисловості Казахської РСР;
  • О.М. Батурін — начальник головного управління трикотажної промисловості МЛП СРСР;
  • Б.П. Гончаров — зав. відділом легкої промисловості Ради Міністрів УРСР;
  • Ю.В. Яворський — головний інженер Укртрикотажпрому МЛП УРСР;
  • В.І. Сезон — заступник начальника управління трикотажної промисловості МЛП УРСР;
  • О.М. Гонтаренко — кандидат технічних наук, заступник директора Науково-дослідного інституту по переробці волокон (Укр НДІПВ);
  • І.П. Гнилуша — директор Державного проектного інституту ДПІ-5;
  • С.І. Корнєва — директор Київської трикотажної фабрики «Киянка»;
  • Н.Є. Хейло — головний інженер Київської трикотажної фабрики «Киянка»;
  • О.О. Севастянова — директор Вітебської трикотажної фабрики ім.КІМ;
  • З.А. Федіна — директор Ризької трикотажної фабрики «Рігас Адітайс»;
  • А.В. Осіпова — директор Курського трикотажного комбінату;
  • Т.В. Фідельська — головний інженер Рубіжанської панчішної фабрики;
  • Я.Н. Гірін — головний інженер Кишинівського трикотажного об'єднання «Стяуа Рошіє»;
  • Г.В. Табун — головний інженер, а потім директор Львівського трикотажного об'єднання «Промінь»;
  • І.В. Ткаченко — головний інженер, потім директор Українського республіканського дому моделей трикотажних виробів;
  • П.М. Царьова — головний інженер Полтавської фабрики верхнього трикотажу та ін.

Такі приклади можна привести і по випускникам наступних років. Ось лише окремі приклади:

  • О.М. Чапланов — генеральний директор Харківської фірми «Трикотажне об'єднання»;
  • В.Д. Омельченко — кандидат технічних наук, директор Київського науково-дослідного інституту текстильно-галантерейної промисловості;
  • Л.С. Костенко — директор Донецької трикотажної фабрики;
  • І. Старжинська — директор Чернівецького панчішного об'єднання;
  • В. Мороз — директор Одеської трикотажної фабрики ім. Крупської;
  • В. Мусорін — головний інженер Державного проектного інституту ДПІ-5;
  • Л.В. Агафонова — головний інженер Дніпропетровської трикотажної фабрики «Дніпрянка»;
  • Л.В. Коренная — головний інженер панчішної фабрики Львівського об'єднання «Промінь»;
  • Л.Ф. Кисельова — головний інженер Кримського трикотажного об'єднання;
  • Л.О. Сушко — головний інженер Київської текстильно-галантерейної фабрики «Любава»;
  • Б.С. Рудавін — головний інженер Миколаївської трикотажної фабрики і багато інших.

На зміну фахівцям старшого покоління приходили фахівці середнього, а за ними — молодшого покоління. І представники всіх поколінь випускників кафедри гідно несли і продовжують нести звання КТІЛПівця, примножуючи своєю самовідданою працею славу і добре ім'я alma mater.

Слід відзначити, що випускники кафедри ТТВ успішно працювали і працюють зараз викладачами вищих навчальних закладів. Крім кафедри трикотажного виробництва, на якій працює переважна більшість випускників кафедри, випускники кафедри працювали або працюють і зараз на ряді інших кафедр нашого університету. Так, на кафедрі матеріалознавства з першого року її утворення працював до виходу на пенсію доцентом, завідуючим кафедрою, деканом заочного, а потім трикотажного факультету А.Г. Ковальський, доцентом кафедри працювала Л.В. Данилейко (аспірантуру пройшла по кафедрі технології трикотажного виробництва), працює і зараз доц. Е.П.Дрегуляс. На кафедрі графіки та нарисної геометрії працював доц. О.Н. Щербань, а на кафедрі конструювання швейних виробів — асистент Н.Г. Смірнова. Працюють на кафедрах технології швейних виробів — доц. Н.Г. Савчук, економіки й організації виробництва — доц. В.І. Дибленко, машин легкої промисловості — ст. викл. М.В. Тугай.

Доцентами Волгоградського технічного університету працюють Ж.С. Шиганова, В.П. Мишта та С.П. Мишта. Доцентом Полтавського університету споживчої кооперації України працює З.М. Гайворонська, а доцентом Одеського державного економічного університету А.М. Лебедєва. Випускники кафедри працювали викладачами Вітебського технологічного інституту легкої промисловості, Курського політехнічного інституту, Джамбульського технологічного інституту.

В 1972р. керівництво Волгоградського політехнічного інституту (ВПІ) звернулося до керівництва КТІЛП з проханням направити трьох випускників кафедри технології трикотажного виробництва для роботи викладачами створюваної кафедри по підготовці інженерів-технологів трикотажного виробництва, при цьому бажано, щоб один з них мав наукову ступінь кандидата технічних наук і певний досвід педагогічної роботи.

Бажання виїхати до Волгограду для роботи викладачами ВПІ виявили асистент кафедри, кандидат технічних наук Ж.С. Садікова та С.П. Хохлова і В.П. Мишта, які закінчували КТІЛП і в тому ж році одружилися. Вони і стали в 1972р. першими викладачами спеціальних дисциплін по спеціальності «Трикотажне виробництво», яка відкрилась у ВПІ.

Працюючи у ВПІ названі колеги підтримували творчі зв'язки з кафедрою, яка дала їм путівку в велике життя. Та й не лише вони, а і деякі їх випускники. В 1977р. відбувся у ВПІ перший випуск інженерів-технологів трикотажного виробництва. Серед перших випускників була О.В. Кочеткова, яку направили на нашу кафедру для стажування протягом одного року з послідуючим вступом до аспірантури. В 1984р. О.В. Кочеткова захистила кандидатську дисертацію.

Випускниця ВПІ Т.Ф. Морозенко була здобувачем нашої кафедри і в 1987 році також захистила кандидатську дисертацію.

І лише після того, як молоді наші колеги набули необхідний досвід педагогічної та наукової роботи, виростили, виховали та поставили на ноги своїх дітей, а їх у Світлани та Валерія Мишти троє, з яких старший син уже кандидат технічних наук, вони активно включились у велику науку. В.П. Мишта став заочним аспірантом нашої кафедри і в 1991р. захистив кандидатську дисертацію, а С.П. Мишта була здобувачем і дисертацію захистила в 1999р. А науковим керівником названих волгоградців був доктор технічних наук, проф. Ф.А. Мойсеєнко, який, до речі, п'ять років був куратором (прикріпленим викладачем) академічної групи, в якій навчались в інституті Світлана Мишта (Хохлова) та Валерій Мишта.

Отже, з 1972р. підготовка інженерів-технологів трикотажного виробництва проводиться і в Волгоградському політехнічному інституті (тепер технічний університет), а ведучими викладачами, ветеранами університету є випускники нашої кафедри, кандидати технічних наук, доценти Ж.С.Шиганова (Садікова), С.П. Мишта та В.П. Мишта.

На цьому творчі зв’язки кафедри ТТВ КТІЛП з ВПІ не закінчились.

У числі випускників першого випуску (1977 р.) технологів трикотажного виробництва ВПІ була О.В. Кочеткова, яку інститут направив на кафедру технології трикотажного виробництва КТІЛП на один рік для стажування і підготовки до вступу в аспірантуру. Після закінчення аспірантури і захисту дисертації (1984 р.) О.В. Кочеткова переїхала в Ленінград і стала працювати в конструкторському бюро заводу трикотажного машинобудування «Вулкан». У 1989 р. О.В. Кочеткова повертається до Києва і працює доцентом кафедри ТТВ КНУТД. Вона освоїла новий для кафедри курс «Системи автоматизованого проектування (САПР) трикотажу», під її науковим керівництвом аспірантка Л.Є. Галавська виконала і в 1999 р. захистила кандидатську дисертацію, а сама О.В. Кочеткова в кінці 1996 р. стала першою докторанткою кафедри ТТВ (науковий консультант проф. Ф.А. Мойсеєнко). Після закінчення докторантури в кінці 1999 р. О.В. Кочеткова повертається в рідний Волгоград, де проживали її батьки і син, і стала працювати завідуючою кафедри одного з вищих навчальних закладів м. Волгограда. Докторську дисертацію захистила в 2001 р. у Санкт-Петербурзькому університеті технологій та дизайну (колишній ЛІТЛП). На сьогоднішній день д.т.н., проф. Кочеткова О.В. обіймає посаду проректора з інформатизації Волгоградської державної сільськогосподарської академії.

Крім О.В. Кочеткової аспіранткою нашої кафедри була і Т.Ф. Морозенко – випускниця ВПІ, яка захистила кандидатську дисертацію в 1987 р. і працювала викладачем ВПІ.

В Одеському державному економічному університеті працює випускниця і аспірантка кафедри к.т.н., доц. А.М. Лебедєва, яка захистила кандидатську дисертацію в 1981 р., а в Полтавському університеті споживчої кооперації завідуючою кафедри працює також випускниця й аспірантка кафедри к.т.н., доц. З.М. Гайворонська (дисертацію захистила в 1987 р.).

Випускники кафедри працювали викладачами Вітебського технологічного інституту легкої промисловості, Курського політехнічного інституту, Джамбульського технологічного інституту.

Випускниця й аспірантка кафедри О.К. Тройнікова після захисту кандидатської дисертації в 1991 р., попрацювавши короткий час асистентом кафедри, з сім’єю переїхала до Австралії, де і працює на науково-педагогічній роботі.

Науковим керівником всіх поіменно названих аспірантів і здобувачів, крім Ж.С. Садікової, був проф. Ф.А. Мойсеєнко.

Станом на 1 січня 2010 р. кафедра підготувала 4613 інженерів-технологів трикотажного виробництва, багато з яких успішно працювали майже у всіх союзних республіках бувшого Радянського Союзу. Починаючи з 1969 р. підготовлено 113 іноземних громадян з 22 країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки.

Вслід за КТІЛПом підготовка інженерів для трикотажної промисловості була розпочата в Ленінградському і Ташкентському текстильних інститутах, які були перейменовані в інститути текстильної та легкої промисловості. У 1980-х роках підготовка кадрів для трикотажного виробництва велась у 13 вищих навчальних закладах Радянського Союзу, переважно в політехнічних інститутах.

Багато випускників кафедри працювали або працюють в науково-дослідних інститутах. Багаточисленний загін випускників кафедри плідно працював і працює в Науково-дослідному інституті по переробці волокон (Укр НДІПВ). І всі вони заслуговують на те, щоб в ювілейний рік КНУТД і кафедри технології трикотажного виробництва, назвати їх поіменно, а саме: В.Є. Алексєєв, В.І. Гамрецька, Н.М. Ващинська, Л.М. Полтавець, кандидат технічних наук Н.В. Новицька, кандидат технічних наук Г.І. Ускова, кандидат технічних наук О.В. Старжицький, Р.Я. Сахарна, Л.М. Кириєнко, Г.О. Масленікова, Г.М. Котова, Н.І. Карпенко, Л. Яворина, С.Л. Смірнова, О.П. Боброва, Л.П. Добровольська, С.Д. Рокша, Е.А. Шпак, В. Фуртатенко, М.Г. Позур, Л.Г. Ругаєва, О.В. Минайленко, І.Г. Шаповалова, Т.О. Хавіна, О.М. Прихненко, Н.А. Федорова та ін.

Необхідно особливо відмітити велику організаційну і наукову роботу випускників кафедри, які закінчили аспірантуру на нашій кафедрі, захистили кандидатські дисертації і стали ведучими науковцями Укр НДІПВ. Це — М.Б. Крепель, А.А. Сичова, Л.В. Данилейко, Н.В. Алекєєва, Л.Є. Васильєва, С.К. Дрегуляс, Л.С. Вронська, В.Ю. Яворський, Н.І. Бендик.

В числі інших науково-дослідних інститутів, в яких успішно працювали або працюють випускники кафедри, слід назвати Київський науково-дослідний інститут текстильно-галантерейної промисловості (КНДІТГП), Український науково-дослідний інститут швейної промисловості (УкрНДІШП), Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості (УкрНДІТП), Всесоюзний науково-дослідний інститут трикотажної промисловості (ВНДІТП), Латвійський науково-дослідний інститут легкої промисловості (Лат НДІЛП), Український філіал Всесоюзного науково-дослідного інституту склопластиків і волокон (УФВНДІСПВ), Київський філіал Всесоюзного науково-дослідного інституту гумових та латексних виробів (КФВНДІГ), Львівська академія мистецтв та ін.

На зміну фахівців старшого покоління приходили фахівці середнього, а за ними – молодшого покоління. І представники всіх поколінь випускників кафедри технології трикотажного виробництва КТІЛП÷КНУТД гідно несли звання інженера-технолога трикотажного виробництва, примножуючи своєю самовідданою працею славу і добре ім’я рідного вузу.