Якщо людина знає, чого хоче, а мотиви її діяльності збігаються з потребами суспільства, вона знайде однодумців. Мета ректора Київського національного університету технологій та дизайну академіка НАПН України Івана Грищенка чітка: готувати кадри завтрашнього дня, які зможуть не лише виконувати обов’язки найманих працівників, а й самостійно вести справу, генерувати ідеї й бути щасливими в роботі.
Звичайно, для цього мало теоретичних знань. Потрібні відповідні навички. Здобути їх можна за умови переплавлення теорії у практику. Можливості для цього останніми роками звузилися, оскільки економіка держави в некращому стані. Тим часом майже всі роботодавці хочуть, щоб молодий спеціаліст був із досвідом роботи. Отож його має забезпечувати університет, і в КНУТД роблять це.
Університет проводить міжнародний форум
Так стверджують працівники легкої промисловості, для якої університет розробляє інноваційні технології й готує спеціалістів, здатних їх упроваджувати. Звернули увагу на здобутки університету й міжнародні експерти, які внесли КНУТД до ТОП-100 найкращих дизайнерських шкіл світу.
Чи не першим в Україні вигоди від співпраці бізнесу з університетом відчув президент Української асоціації хутровиків Ігор Зварич. Асоціація довірила науковцям зробити прогноз її розвитку. Працю «Хутровий ринок України» схвалила вчена рада університету, а Українська асоціація хутровиків узяла за орієнтир.
Кожний план, звісно, передбачає конкретні кроки його здійснення. Університет і асоціація йдуть цим шляхом разом. Одна зі складових роботи — стимулювання ініціативи молоді. Для цього три роки тому Українська асоціація хутровиків, Київський національний університет технологій та дизайну за підтримки Міжнародної хутрової федерації провели у КНУТД Міжнародний форум хутра. На ньому було поставлено завдання розробляти перспективні моделі одягу з хутра на основі практичної підготовки студентів і просувати їх на ринок. Один із шляхів цього — участь у міжнародних конкурсах.
За ці роки студенти КНУТД були серед переможців не на одному з них, виборювали право стажуватися в найкращих дизайнерів виробів з хутра. Як вдалося так швидко заявити про себе на світовій арені? Про це йшлося на III Міжнародному форумі з хутра, який нещодавно відбувся в Київському національному університеті технологій та дизайну.
Учасники форуму на виставці хутрових матеріалів та виробів
Лабораторія щастя
Розпочався він не традиційною доповіддю, а відкриттям в університеті лабораторії дизайну хутра. Левову частку внесла в її оснащення Українська асоціація хутровиків. А щоб було на чому вчитися і з чого виготовляти конкурсні моделі, представники Копенгагенського аукціону хутра подарували університету 70 шкурок найвищого ґатунку.
— Почуваюся іменинником, — сказав завідувач кафедри Сергій Березненко. — Адже тепер маємо все необхідне, щоб студенти могли набувати навички.
Цій меті слугує практика студентів на підприємствах асоціації хутровиків. Ті з них, хто зарекомендував себе найкраще, коштом асоціації продовжують стажування за кордоном.
Представниця Туреччини Айфер Гюмрюк, яка займається хутровим бізнесом і вже два роки приймає українських студентів на практику, була в захваті від лабораторії й пообіцяла їй підтримку всім необхідним.
Крім неї, в роботі форуму брали участь представники й інших держав. Звідки така зацікавленість?
Економіка краси
Хутрова галузь України об’єднує понад 200 підприємств. Україна має повний цикл виробництва: від розведення хутрових звірів до перероблення й реалізації готових виробів. Галузь конкурентоспроможна на світовому ринку. Частка України у світовому експорті хутра становить понад 32 мільйони доларів США, а хутрової сировини — 23 мільйони доларів. Експерти вважають, що щорічний роздрібний оборот з реалізації хутра та виробів з нього в нашій державі становить близько 400 мільйонів доларів. Але виробничі потужності використовують лише на 10—30 відсотків.
На форумі наводили дані розвитку галузі в інших країнах. Найбільше виробляють хутра в Європі Данія, Голландія і Фінляндія. Данія розводить приблизно 50 відсотків норки в Європі. У цій країні хутрова галузь забезпечує майже 40 відсотків надходжень до бюджету. У світі проводять понад 150 аукціонів. Серед найбільших — у Копенгагені, який підтримує українську творчу молодь.
Важливо й інше. Студенти, які були учасниками й переможцями конкурсів і практик на попередніх форумах, на останньому вже виступали як представники відомих компаній і організатори молодіжної гілки Міжнародної хутрової федерації. Найкращий молодий дизайнер 2016 року за визначенням Міжнародної хутрової федерації Діана Агаян уже ділилася не студентським досвідом, а розповідала про залучення молоді до участі в міжнародних конкурсах.
— Наші студенти талановиті, — сказала вона. — Не буває жодного міжнародного конкурсу, де представники КНУТД не посідали б призових місць. Але це не підстава для заспокоєння. Можемо більше, тільки треба цього хотіти. Успіх — наш орієнтир. Студент, який дбає про своє майбутнє, має рухатися до найвищої мети. Діана Агаян пройшла цей шлях. Тепер допомагає іншим. Її підтримували Київський національний університет технологій та дизайну й Українська асоціація хутровиків. Злившись в одну ріку, ім’я якій турбота про майбутнє держави, вони виводять на широкий шлях творчу молодь. З відкриттям нової лабораторії у студентів з’явилися кращі умови для розкриття талантів і здібностей.
Більше: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/partnerstvo-v-imya-majbutnogo/
24.04.2018
