КНУТД СЕРЕД ТОП-100 КРАЩИХ ДИЗАЙНЕРСЬКИХ ШКІЛ СВІТУ
КНУТД ОТРИМАВ СТАТУС-ЗВАННЯ «ВИБІР УКРАЇНИ 2016»
КНУТД

Київський національний університет технологій та дизайну
Факультет мехатроніки та комп'ютерних технологій
КАФЕДРА ПРИКЛАДНОЇ МЕХАНІКИ ТА МАШИН
Про кафедру
МАНОЙЛЕНКО Олександр Петрович

завідувач кафедри, кандидат технічних наук, доцент

Адреса: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, навчальний корпус 3, ауд. 3-0112

Телефони для довідок: +38044-256-21-97

e-mail

Сторінка в  www.facebook.com

Історія

Кафедра прикладної механіки та машин була створена на підставі рішення Вченої Ради університету та наказу ректора № 175 від 24.09.2015 р., шляхом об’єднання кафедри машин легкої промисловості та інженерної механіки. Їй доручено вести підготовку бакалаврів з галузі знань механічна інженерія за двома спеціальностями прикладна механіка та галузеве машинобудування, та магістрів зі спеціальності галузеве машинобудування за спеціалізацією "Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування".

Історія кафедри розпочалася одночасно з історією університету з 1930 р., коли для підготовки інженерів - механіків взуттєвих і шкіряних виробництв була створена кафедра опору матеріалів, деталей машин, технічної механіки і будівельної справи, яку очолив доцент Петін В.М. У ті роки кафедра входила до складу механіко-взуттєвого факультету.

У роки Другої світової війни під час евакуації інституту в м. Первоуральск (1941 -1944 рр.) кафедра була об'єднана з кафедрою теоретичної механіки, яку очолив доцент Кременштейн Лев Ісаакович. Після повернення інституту до м. Києва у 1944 році кафедра опору матеріалів стає самостійною і її очолює доцент Ліфшиць П.Д., а в 1945 р. кафедра деталей машин відокремлюється від кафедри теоретичної механіки і теорії машин та механізмів (ТММ).

З 1955 року згідно з розробленим новим навчальним планом інженерної підготовки і відкриття спеціальності "Машини, апарати і установки легкої промисловості" почалася підготовка інженерів-механіків для легкої промисловості на вперше створеній випусковій кафедрі машин і апаратів легкої промисловості (МАЛП) Київського технологічного інституту легкої промисловості.

В подальшому ці кафедри розвивались паралельно.

Кафедра МАЛП в 1963 році розділилась на кафедру машин і апаратів швейного та трикотажного виробництв (МАШТВ) та, якою керували послідовно Кузнецов Б.А., Пищиков В.О., Волощенко В.П., Скатерной В.О. та кафедру машин та апаратів шкіряного і взуттєвого виробництв (МАШТВ), завідувачами якої були Піскорський Г.А. та Бурмістенков О.П.

В 1986 році ці кафедри були об’єднані в одну – кафедру машин та апаратів легкої промисловості (МАЛП), якою до 1989 року керував Бурмістенков О.П., а потім – Горобець В.А.

Кафедра МАЛП стала найпотужнішою кафедрою університету, на ній працювало понад 100 штатних співробітників, виконувався великий обсяг господарських науково-дослідних робіт, у тому числі й оборотного характеру.

В 1991 році на її основі було створено 3 кафедри: машин та апаратів хімічних виробництв та побутового обслуговування (зараз кафедра електромеханічних систем), кафедра текстильного машинобудування в подальшому кафедра метрології, стандартизації та сертифікації і кафедри швейного та взуттєвого виробництв, яка стала право-спадкоємцем кафедри МАЛП і яку почергово очолювали Горобець В.А. та Орловський Б.В.

В 1998 році на її базі шляхом приєднання підготовки за трикотажним та хімічним напрямом з вищеназваних кафедр була створена об’єднана кафедра машин легкої промисловості (МЛП), яку очолив Орловський Б.В.

Слід відзначити, з 1976 р. ця кафедра стала базовою також для кафедри техніки безпеки та охорони праці (зараз кафедри техногенної безпеки та тепломасообмінних процесів), цикл дисциплін якої раніше читався на кафедрі МАШТВ.

Першим завідувачем кафедри деталей машин у 1945 році (1945-1949) було призначено директора інституту доцента Кукібного О.О. З 1949 року по 1951 рік кафедру деталей машин очолював доцент Єсипенко Я.І., а кафедру опору матеріалів з 1947 року до 1951 рік - доцент Гурвич О.І.

У 1951 році у зв'язку з малою чисельністю викладачів на кафедрах опору матеріалів і деталей машин кафедри об'єднують в одну і завідувачем об'єднаної кафедри призначають доцента Гурвича О.І., яку він очолював до 1953 року.

У 1953 році кафедри опору матеріалів і деталей машин знову роз'єднуються. Кафедру опору матеріалів очолив  доцент Василенко Андрій Миронович з 1953 до 1963 року. Після цього і  до моменту утворення кафедри прикладної механіки кафедрою опору матеріалів керували: доцент Шумейко (1963-1968), доцент Дибенко Г.І. (1968-1975), доцент Шершньов Є.С. (1975-1980), доцент Дебрівний І.Є. (1980-1988). З 1953 року кафедру деталей машин очолювали доцент Єсипенко Я.І. (1953-1960), доцент Сердюк В.П. (1960-1977), доцент Хомяк О.М. (1977-1983), професор Піпа Б.Ф. (1983-1987), доцент Тарасенко А.І. (1987 -1988 ).

У 1988 році з введенням в навчальні програми технологічних спеціальностей дисципліни "Прикладна механіка" з метою підвищення якості підготовки інженерів-технологів в інституті шляхом об'єднання кафедр опору матеріалів, деталей машин і підйомно-транспортних пристроїв (ПТП) та частини кафедри теоретичної механіки і ТММ було створено кафедру прикладної механіки (зав. кафедри к.т.н., проф. Тарасенко А.І. з 1988 до 2002 р.).

У 1994 році кафедрі надано статус випускової, доручивши їй підготовку бакалаврів напряму "Інженерна механіка". У зв'язку з цим кафедру було перейменовано в кафедру "Інженерної механіки". З листопада 2002 р. по 2009 р. кафедрою керував заслужений працівник освіти України д.т.н., проф. Хомяк О.М. З листопада 2009 р. по 2014 р.  кафедру очолював доктор технічних наук, професор Місяць В.П.

У 2012 році кафедра інженерної механіки була об’єднана з кафедрою графіки і нарисної геометрії. З листопада 2014 р. кафедру очолив кандидат технічних наук, доцент Манойленко О.П. З 2015 року на кафедрі інженерної механіки було відкрито напрям підготовки бакалаврів "Прикладна механіка" та надано статус випускаючої кафедри. В цьому ж році кафедра інженерної механіки була об’єднана з кафедрою машин легкої промисловості та перейменована на кафедру прикладної механіки та машин, яку очолив кандидат технічних наук, доцент Манойленко О.П..

Підготовку фахівців на кафедрі ведуть: заслужений діяч науки і техніки, д.т.н., проф. Орловський Б.В., д.т.н., проф. Місяць В.П., д.т.н., проф. Чабан В.В., д.т.н., проф. Піпа Б.Ф., к.т.н., проф. Горобець В.А., к.т.н., доценти: Манойленко О.П., Березін Л.М., Кошель С.О., Ковальов Ю.А., Кошель Г.В., Дворжак В.М., Плешко С.А.; к.т.н.: Рубанка М.М., Поповіченко С.А., старші викладачі: Макатьора Д.А., асистенти: Абрінова Н.С., аспіранти: Коробченко Є.О., Ващенко О.О., Завертанний Б.С.  

На кафедрі з 1960 р. по теперішній час підготовлено більше 88 кандидатів та 12 докторів технічних наук.

Науково-педагогічні працівники

На кафедрі працюють 15 кваліфікованих викладачів: 3 доктори технічних наук, професори, 1 кандидат технічних наук, професор, 7 кандидатів технічних наук, доцентів, 2 кандидата технічних наук, 1старший викладач,1асистент.

МАНОЙЛЕНКО Олександр Петрович, кандидат технічних наук, доцент.

Закінчив КНУТД у 2004 році, кандидатську дисертацію захистив у 2008 р. за спеціальністю 05.05.10 «Машини легкої промисловості», працює на кафедрі з 2004 р. Має 120 наукових та науково-методичних праць, серед них 26 статтей у фахових журналах, 1 стаття Scopus, 45 патентів  України. Сертифікований спеціаліст SolidWorks Professional – MechanicalDesign, CAD CreoParametric.

 

МІСЯЦЬ Володимир Петрович, доктор технічних наук, професор.

Закінчив Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування, докторську дисертацію за спеціальністю 05.05.10 «Машини легкої промисловості» захистив у 2008 році, працює на кафедрі з 2009 р. Має 130наукових та науково-методичних праць.

 

ОРЛОВСЬКИЙ Броніслав Вікентійович,  доктор технічних наук, професор.

Закінчив КТІЛП у 1963 р., докторську дисертацію захистив у 1992 р., за спеціальністю «Машины и агрегатылёгкойпромышленности», працює на кафедрі з 1973 р. Заслужений діяч науки і техніки України, академік Української технологічної академії. Має понад 400 наукових та науково-методичних праць, у тому числі 74 авторські свідоцтва і патенти на виноходи СРСР, України, Росії, Німеччини, Франції та Італії.Сертифікований спеціаліст, CAD CreoParametric.

 

ЧАБАН Віталій Васильович, доктор технічних наук, професор.         

Закінчив КТІЛП в 1984 році, працює на кафедрі з 1990 р. Докторську дисертацію захистив в 2013 році. Має більше 150 наукових та науково-методичних праць. Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків. Заступник голови спеціалізованої вченої ради Д 26.102.02 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальністю 05.05.10 – Машини легкої промисловості.

 

ГОРОБЕЦЬ Василь Андрійович, кандидат технічних наук, професор.

Закінчив КТІЛП у 1975 р., кандидатську дисертацію захистив у 1980 р,. працює на кафедрі з 1977 р. Має понад 140 наукових праць, у тому числі понад 50 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, 1 навчальний посібник.

Директор Центру доуніверситетської та індивідуальної освіти.

 

БЕРЕЗІН Леонід Миколайович, кандидат технічних наук, доцент.

Закінчив КТІЛП у 1978 р., кандидатську дисертацію захистив у 1987 р. за спеціальністю 05.05.10 «Машини легкої промисловості», працює на кафедрі з 1998 р. Має 142 наукових та науково-методичних праць серед них: 1 навчальний посібник з грифом МОН, 4 навчальні посібники за рішенням Вченої Ради КНУТД, монографію та 46 статей у фахових журналах. Наукові інтереси: надійність машин, машини легкої промисловості. Нагороджений грамотою МОНУ в 2008 р.

 

КОВАЛЬОВ Юрій Адіславовичкандидат технічних наук, доцент.

Закінчив КТІЛП у 1979 р. Дисертацію захистив у 1988 р. за спеціальністю 05.05.13 «Машини та агрегати легкої промисловості», працює на кафедрі з 2000 р. Має  близько 52 наукових робіт, у тому числі 31 наукову статтю у фахових журналах, 11 авторських свідоцтв на винаходи та патентів України, 4 підручника, 63 навчально-методичні матеріали. Сертифікований спеціаліст SolidWorks CSWA, CADCreoParametric.

 

КОШЕЛЬ Сергій Олександрович, кандидат технічних наук, доцент.

Закінчив КТІЛП у 1985 р., кандидатську дисертацію захистив у 1996 р. за спеціальністю 05.05.03 «Технологія текстильних та трикотажних матеріалів», працює на кафедрі з 1998 р. Має  понад 100 наукових та науково-методичних праць, серед яких: 1 навчальний посібник з грифом МОН, 5 навчальних посібників за рішенням Вченої Ради КНУТД, понад 37 статей у фахових журналах, 5 авторських свідоцтв на винаходи та патентів України. Сертифікований спеціаліст SolidWorks CSWA, CAD CreoParametric.

 

ПЛЕШКО Сергій Анатолійовичкандидат технічних наук, доцент.

Закінчив ДАЛПУ (нині КНУТД) у 1994 р., кандидатську дисертацію захистив у 2014 р. за спеціальністю 05.05.10 «Машини легкої промисловості працює на кафедрі з 1999 р. Має близько 110 науково-методичних праць, у тому числі 42 наукові статті, 49 патентів України, монографію, 2 навчальних посібника. Сертифікований спеціаліст SolidWorks CSWA, CAD CreoParametric.

 

ДВОРЖАК Володимир Миколайович, кандидат технічних наук, доцент.

Закінчив ДАЛПУ в 1999 р., кандидатську дисертацію захистив у 2008 році за спеціальністю 05.05.10 «Машини легкої промисловості», працює на кафедрі з 2000 р. Має близько 70 наукових публікацій, 12 деклараційних патентів України на винаходи та корисні моделі, 1 навчальний посібник та 20 методичних розробок. Сертифікований спеціаліст SolidWorks CSWA, CAD CreoParametric.

 

КОШЕЛЬ Ганна Володимирівна, кандидат технічних наук, доцент.

Закінчила КНУТД у 2000 р., кандидатську дисертацію захистила у 2009 році за спеціальністю 05.05.10 «Машини легкої промисловості», працює на кафедрі з 2000 року. Має 137 наукових та науково-методичних праць, серед яких: 1 навчальний посібник з грифом МОН, 2 навчальні посібники за рішенням Вченої Ради КНУТД, понад 37статей у фахових журналах, 5 деклараційних патентів на винаходи України. Секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.102.02 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальністю 05.05.10 – Машини легкої промисловості. Заступник директора Центру доуніверситетської та індивідуальної освіти. Сертифікований спеціаліст SolidWorks CSWA, CAD CreoParametric.

    

РУБАНКА Микола Миколайович, кандидат технічних наук, доцент. 

Закінчив  КНУТД у 2003 р., кандидатську дисертацію захистив у 2016 році за спеціальністю 05.05.10 «Машини легкої промисловості», працює на кафедрі з 2003 р. Має 60 наукових та науково-методичних праць. Сертифікований спеціаліст CAD CreoParametric.

 

МАКАТЬОРА Дмитро Анатолійович, старший викладач.

Закінчив ДАЛПУ (нині КНУТД) у 2000 р., працює на кафедрі з 2001 року, має понад 100 наукових робіт, у тому числі 28 наукових статей у фахових журналах, 75 патентів України, 2 навчально-методичних посібника. Сертифікований спеціаліст Solid Works CSWA.

 

АБРІНОВА Наталія Сергіївна, асистент.

Закінчила КДУТД у 2001 році, працює на кафедрі з 2001 р. Має понад 20 друкованих праць, у тому числі 4 деклараційні патенти України на винаходи.

ПОПОВІЧЕНКО Сергій Анатолійович, кандидат технічних наук, асистент.

Закінчив КНУТД у 2003 р., кандидатську дисертацію захистив у 2017 році за спеціальністю 05.05.10 «Машини легкої промисловості», працює на кафедрі з 2003 р. Має 15 науково-методичних видань, 55 тез доповідей, 12 наукових статей, 6 патентів на винаходи та корисні моделі. Сертифікований спеціаліст Solid Works CSWA.

 

КОРОБЧЕНКО Євген Олексійович, аспірант.

Закінчив КНУТД у 2001 р., працює на кафедрі з 2001 р. Має близько 20  наукових та науково-методичних праць. Сертифікований спеціаліст CAD CreoParametric.

 

ПОЧЕСНІ ПРОФЕСОРИ ЗАСЛУЖЕНІ ДІЯЧІ НАУКИ І ТЕХНІКИ УКРАЇНИ

ПІПА Борис Федорович, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

Закінчив КТІЛП у 1961 р., докторську дисертацію захистив у 1984 р., працює на кафедрі з 1965 р. Академік Української технологічної Академії та Підйомно-транспортної Академії наук України. Має 1568 наукових та науково-методичних праць, серед яких 18 монографій та 886 авторських свідоцтв та патентів на винаходи та корисні моделі.

ХОМЯК Олег Миколайович, доктор технічних наук, професор.

Академік Підйомно-транспортної Академії наук України, Заслужений працівник народної освіти України

Опубліковано 302 наукових праці, в тому числі 10 монографій, 1 підручник, 13 навчальних посібників; одержано 172 патенти та авторські свідоцтва.

Наукова діяльність

Науково-технічна діяльність кафедри пов'язана з розвитком теорії проектування і вдосконалення механізмів машин легкої промисловості з основами міцності полімерних і композитних матеріалів.

Прикладні розробки викладачів кафедри знайшли відображення в монографіях, підручниках, навчальних посібниках, наукових статтях, патентах на винаходах і корисних моделях.

З описами найбільш важливих розробок, винаходів та корисних моделей можна ознайомитися:

Адреса:  м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, КНУТД, кафедра прикладної механіки та машин.

Телефон: +38044-256-21-97

E-mail: 

Відомості про науково-дослідну роботу та інноваційну діяльність студентів подано в Тезах доповідей „Наукові розробки молоді на сучасному етапі”, які  публікуються щорічно у видавництві КНУТД.

 

Наукові школи

На кафедрі діють 2 наукові школи:

Вдосконалення методів проектування машин легкої промисловості – науковий керівник школи доктор технічних наук, професор Орловський Броніслав  Вікентійович  - 7 докторських дисертації та 57 кандидатів технічних наук.

Динаміка, надійність та довговічність круглов'язальних машин та деталей машин - науковий керівник доктор технічних наук, професор Піпа Борис Федорович -  підготував 20 докторів та кандидатів технічних наук.

Навчальні та лабораторні приміщення

За кафедрою закріплено лабораторії, оснащення яких повністю відповідає програмним вимогам навчального процесу.

В цілому за кафедрою закріплено 20 лабораторій серед яких: «Лабораторія деталей машин», «Лабораторія теорії механізмів і машин», «Лабораторія прикладної механіки», «Лабораторія опору матеріалу», «Лабораторія САМ – технологій», «Лабораторія побутових в’язальних машин (ПВМ)», «Лабораторія проектування трикотажного обладнання», «Лабораторія розрахунку та конструювання типових машин», «Лабораторія монтажу, експлуатації та ремонту машин легкої промисловості», «Лабораторія проектування трикотажного обладнання», «Лабораторія проектування швейного обладнання», «Лабораторія проектування взуттєвого обладнання», «Лабораторія діючого швейного обладнання», «Лабораторія машинобудування», «Науково-дослідна лабораторія для аспірантів та пошукачів», «Лабораторія технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавства», «Лабораторія інженерної графіки», «Лабораторія CAD/CAM комп’ютерно-інтегрованого обладнання», «Лабораторія мехатроніки», «Навчально-наукова лабораторія 3D смарт технологій».

 

Навчально-методичне забезпечення

Кафедрою розроблені освітні програми освітнього ступеня бакалавра спеціальностей 131 прикладна механіка за освітньою програмою «Прикладна механіка» та 133 галузеве машинобудування за освітньою програмою «Машинобудування», а також профілі програм освітнього ступеня магістр спеціальності 133 галузеве машинобудування за освітньою програмою «Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування».

Для дисциплін, що викладаються кафедрою, розроблено комплекси навчально-методичного забезпечення до яких входять: програми, робочі програми, конспекти лекцій, методичні розробки, контрольні завдання, модульні тестові контролі тощо, всі навчальні матеріали доступні студентам через модульне середовище КНУТД. При розробці комплексів враховано принципи Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) та кредитно - модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

Видавниче та бібліотечно - інформаційне забезпечення організоване бібліотекою КНУТД, де є в достатній кількості література з дисциплін кафедри, та видавництво КНУТД, яке повністю забезпечує потреби кафедри.

При необхідності використання комп'ютерів навчальні заняття зі студентами проводяться в комп'ютерних класах університету та кафедри.

 

Викладачами кафедри підготовлено:

Підручники  

  1. Сердюк В.П., Хомяк О.Н, Волощенко В.П. Усовершенствование приводов сновальных и шлихтовальных машин. – К.: УкрНИИНТИ, 1969. – 55 с.
  2. Хомяк О.М., Волощенко В.П. Расчеты надежности элементов машин при проектировании. – К.: Вища школа, 1988. – 167 с.
  3. Хомяк О.Н., Пипа Б.Ф. Повышение эффективности работы вязальных машин. М.: Легпромбытиздат, 1990. – 209 с.
  4. Хомяк О.М. Динамика перчаточных автоматов. – К.: ГАЛПУ, 1998. – 188 с.
  5. Щербань В.Ю., Хомяк О.М., Щербань Ю.Ю. Механика гибкой нити. – К.: КНУТД, 2002. – 196 с.
  6. Піпа Б.Ф., Хомяк О.М., Павленко Г.І. Наукові основи проектування та удосконалення системи гальмування  круглов’язальних машин. - К.: КНУТД, 2005. – 294 с.
  7. Піпа Б.Ф., Хомяк О.М., Марченко А.І. Деталі машин. Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: КНУТД, 2011. – 358 с.
  8. Піпа Б.Ф., Хомяк О.М., Марченко А.І. Нові конструкції деталей, вузлів та механізми машин. – К.: КНУТД, 2006. – 322 с.
  9. Піпа Б.Ф., Хомяк О.М., Марченко А.І. Приводи круглов’язальних машин (нові розробки та елементи розрахунку). – К.: КНУТД, 2007. – 400 с.
  10. Піпа Б.Ф., Хомяк О.М., Олійник О.Ю. Механізми відтяжки та накатування полотна круглов’язальних машин (нові розробки та елементи розрахунків).- К.: КНУТД, 2009. – 234 с.
  11. Хомяк О.М., Піпа Б.Ф., Козіянчук В.І. Розрахунок і конструювання валів та підшипникових вузлів редукторів. - К.: КНУТД, 2010. – 180 с.
  12. Піпа Б.Ф., Хомяк О.М., Марченко А.І. Муфти. З’єднання деталей з валами (нові розробки та елементи розрахунків). - К.: КНУТД, 2011. – 191 с.
  13. Березін Л.М., Кошель С.О., Кошель Г.В. Теоретична механіка. Статика.-К.:  Видавництво "Центр учбової літератури", 2013. – 122 с.
  14. Березін Л.М., Кошель С.О., Кошель Г.В. Теоретична механіка. Кінематика.- К.:  Видавництво "Центр учбової літератури", 2014. – 93 с.
  15. Піпа Б.Ф. Хомяк О.М. Марченко А.І. Муфти. З’єднання деталей з валами (нові розробки та елементи розрахунків) К., КНУТД, 2011. – 191 с.
  16. Нарисна геометрія: підручник / Кущ М.В., Князєв В.І., Ковальов Ю. А., Прасол С.І. – К.: КНУТД, 2010. – 260 с.

 

Навчальні посібники

  1. Луканіна Т.Г., Коробченко Є.О, Теоретична механіка. Статика твердого тіла: навчальний посібник. Гриф МОН молоді іспорту України (лист № 1.4/18 -Г-1306 від 06.06.2008 р.). К.: КНУТД, 2008. -144 с.: Бібіліогр.: 115 с.: - бібліогр. назв 8. – іл. 107. Укр. мовою. 2008.
  2. Луканіна Т.Г., Коробченко Є. О. Теоретична механіка. Кінематика:навчальний посібник з Грифом МОННМС України (лист №1\11-18430 від 29 листопада 2010).- К.: КНУТД. - 2013 - С. 228.
  3. Ковальов Ю. А., Князєв В. І., Макатьора Д. А.  Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка. Навчальний посібник з грифом КНУТД.
  4. Товарознавство сировини та матеріалів: навчальний посібник з Грифом МОННМС України. / Зрезарцев М.П., Зрезарцев В.М., Параніч В.П.-К.:”Центр учбової літератури”, 2009 -403 с.
  5. Товарознавство непродовольчих товарів. Навчальний посібник з Грифом МОННМС України / Зрезарцев М.П., Зрезарцев В.М., Параніч В.П.-К.: ”Центр учбової літератури”, 2010.-379 с.
  6. Березін Л.М., Кошель С.О., Кошель Г.В. Теоретична механіка. Збірник контрольних завдань. Навчальний посібник з грифом МОНмолоді і спорту. (№1/11-12307 від 26.12.11). -  К.: КНУТД, 2012. – 379 с.
  7. Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка: навчальний посібник / Ю. А. Ковальов, В. І. Князєв, Д. А. Макатьора, під ред. М. В. Куща. – К.: КНУТД, 2013. – 166 с.
  8. Марченко А.І., Хомяк О.М., Піпа Б.Ф. Прикладна механіка.- К., КНУТД, 2013. – 166 с. 
  9. Піпа Б.Ф. Хомяк О.М. Марченко А.І. Підйомно-транспортні пристрої: навчальний посібник. К.: КНУТД, 2014. – 165 с.
  10. Орловський Б. В., Дворжак В. М. Плосков’язальні машини (ручні, напівавтоматизовані, комп’ютерні). Конструкція та сервісне бслуговування: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів за спеціальністю «Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування» (галузь знань 0505 «Машинобудування та матеріалообробка», напрям підготовки 6.0505.02 «Інженерна механіка»). – К.: КНУТД, 2012.– 247 с.: – Бібліогр.: 245 с.: – бібліогр. назв 11.: – іл. 122. Укр. мовою.
  11. Пищиков В. О. Проектування швейних машин / В’ячеслав Олексійович Пищиков, Броніслав Вікентійович Орловський – К.: Видавничо-поліграфічний дім «Формат», 2007. – 320 с
  12. Березін Л.М., Кошель С.О. Теоретична механіка. Навчальний посібник. К.: КНУТД, 2015 - 231 с.
  13. Ковальов Ю. А.,  Плешко С. А.  Нарисна геометрія.  К.: КНУТД, 2015. - 192 с.
  14. Інженерна та комп’ютерна графіка: навчальний посібник / Ю. А. Ковальов, Д. А. Макатьора. – К.: КНУТД, 2016. – 283 с.
  15. Технічне креслення: навчальний посібник / Ю. А. Ковальов, С.А. Плешко. – К.: КНУТД, 2016. – 252 с.

 

Монографії

  1. Березін Л.М.Оцінка довговічності та надійності в'язальних механізмів панчішно-шкарпеткових автоматів: монографія (рішення Вченої ради КНУТД, протокол №8 від 24.04.13). - К.: КНУТД, 2013. – 191 с.
  2. Піпа Б.Ф., Плешко С.А. Удосконалення робочих органів механізмів в’язання круглов’язальних машин. –  К.:  КНУТД, 2012. – 470 с.
  3. Місяць В.П., О.П. Бурмістенков, І.В. Панасюк, Б.М. Злотенко Переробка відходів гуми і термопластичних матеріалів /Монографія/, - К. 2012 - 240 с.
  4. Піпа Б. Ф., Музичишин О. В., Чабан О. В. Приводи в’язальних машин та автоматів з пристроями зниження динамічних навантажень: монографія (рішення Вченої ради КНУТД, протокол №6 від 25.02.15). - К.: КНУТД, 2015. – 280 с.
  5. В.Ю.Щербань, Г.Б.Параска, Б.В.Орловський. Ресурсоощадні технологія та обладнання швейної та текстильної промисловості: монографія: в 2 ч. Ч.1 / Наукові основи та інженерні методи проектування. – К.: КНУТД.-2015,334с.
  6. В.Ю.Щербань, Г.Б.Параска, Б.В.Орловський. Ресурсоощадні технологія та обладнання швейної та текстильної промисловості: монографія: в 2 ч. Ч.2 / Шляхи підвищення ефективності швейної та текстильної галузей України на базі новітніх технологій та управління. – К.: КНУТД.-2015, 260 с.
  7. Піпа Б. Ф., Чабан О. В., Коробченко Є.О. Механізми відтягування та накатування полотна круглов’язальних машин:монографія (рішення Вченої ради КНУТД, протокол №8 від 22.03.17). - К.: КНУТД, 2017. – 280 с.

Спеціальності, освітні програми та спеціалізації

На кафедрі прикладної механіки та машин готують спеціалістів з галузі знань 13 механічна інженерія:

1-го освітнього ступеня бакалавр за спеціальностями:

131 прикладна механіка (напрям 6.050501 прикладна механіка, 6.050502 інженерна механіка);

133 галузеве машинобудування (напрям 6.050503 машинобудування);

2-го освітнього ступеня магістр спеціальність 

133 галузеве машинобудування за освітньою програмою «Обладнаная легкої промисловості та побутового обслуговування».

Близькою перспективою кафедри прикладної механіки та машин відкриття магістратури за спеціальністю 131 прикладна механіка за освітньою програмою «Інженерія логістичних систем».

На кафедрі виконується підготовку аспірантів та докторантів спеціальності 133 Галузеве машинобудування.

Студенти

Студенти які навчаються на кафедрі прикладної механіки та машин за спеціальностями 131 прикладна механіка та 133 галузеве машинобудування з першого курсу починають освоювати майбутньою професією, оскільки отримані теоретичні навички кожного року підтримуються практичною підготовкою. Отримані знання з гуманітарних дисциплін не тільки розвивають патріотичне ставлення до своєї країни, але і розширюють кругозір в різних філософських баченнях. Знання з вищої математики та фізики є запорукою освоєння складних і в той же час необхідних майбутньому інженеру таких дисциплін, як теоретична механіка, опір матеріалу, теорія механізмів і машин без знання, яких взагалі майбутній фахівець не буде мати «спільну мову» з будь-яким обладнанням чи предметами, які оточують нас.

Оскільки знання  цих дисциплін дає основні фундаментальні поняття про природу та виникнення сил, які виникають в результаті фізичних процесів то в цей же час освоєння інженерної та комп’ютерної графіки та стандартів ЕСКД (Единойсистемы конструктор ской документации), дозволяє не тільки бачити конструкцію виробу, його роботу та призначення, але й дозволяє «спілкуватись» з технічною документацією, яка може бути написана на будь-якій іноземній мові.

В сучасних умовах розвитку техніки і технологій вже неможливо уявити собі якісну вищу технічну освіту без всебічного використання сучасних систем автоматизованого проектування. Тому в процесі вивчення спеціальних інженерних дисциплін, студенти мають можливість паралельно вивчаючи системи автоматизованого проектування AutoCAD, SolidWorks, САМWorks, MathCАD, CAD CreoParametric 3.0, ANSYS, які сьогодні є інструментарієм не лише для проектування конструкцій, але й для інженерного розрахунку, аналізу, оптимізації та підготовки виробництва. Завдяки цьому студент отримує знання з розширенням компетенції у сфері володіння сучасним засобами проектування, що дозволяє посилити конкурентоспроможність на ринку праці. Оскільки сьогодні, системи автоматизованого проектування такі, як Solidworks, Creo (Pro/ENGINEER) широко застосовуються в машинобудівному комплексі не лише в Україні, але і по всьому світу.

Сертіфікат учасника отримали викладачі кафедри «Академічної програми РТС Inc. (США)»

Сьогодні на кафедрі прикладної механіки та машин за підтримки авторизованого реселлера IntersedUkraine компанією SOLIDWORKS надана унікальна можливість проходження двох рівнів сертифікації з правом отримання відповідних сертифікатів CSWА та CSWP (Certified SOLIDWORKS Professional) з регістрацією на сайті компанії. Тепер студенти кафедри мають можливість підтвердити свої знання та навички користувача САПР SOLIDWORKS сертифікатом, який визнається за кордоном.

Станьте частиною нашого зростаючого співтовариства сертифікованих користувачів SOLIDWORKS.

 

Завдяки співпраці Київського національного університету технологій та дизайну та компанії «B-SHARKS» на кафедрі прикладної механіки та машин, розпочато навчання світовими напрямками робототехніки. Випускники будуть мати можливість інтегруватися в світові конструкторські бюро, отримувати замовлення від провідних світових компаній, а також створювати власні мейкерські проекти, з можливою акселерацією їх в прибутковий бізнес. Основні напрями навчання: Робототехніка; 3D технології; Arduino для початківців; STM 32; AVR для просунутих користувачів; Розробка та пілотування дронами; Програмування С++.

Різноманітність задач, які вирішують сьогодні студенти, починаючи з розробки простих моделей і завершуючи складними розрахунками механічних систем,  дозволяють пірнути в сучасний процес автоматизованого проектування виробів різного призначення, оскільки поставлені задачі охоплюють не лише конструкції машинобудівного комплексу, але й конструкції отримані зварюванням, деталей з листового матеріалу, пластмаси тощо. Розрахунки, які виконують студенти при вивчені спеціальних інженерних дисциплін, які спочатку виконуються на папері, а вже потім відображаються в сучасних системах інженерного аналізу, підтверджуються тензометричним вимірюванням, експериментами такі, як розрахунки: на міцність, довговічність механічних систем, теплопровідності, поведінки рідини та газів в теплообмінних процесах, гідравлічних та пневматичних систем дозволяють розуміти природу виникнення напружень та деформацій, швидкість та розподіл температури в потоці, кавітації, турбулентності тощо.

Після вивчення спеціальних дисциплін, які формують інженерну особистість студента, на старших курсах студенти вивчають спеціальні дисципліни, які саме й розвивають компетенції та навички майбутньої професії. Таким чином фахівець з прикладної механіки освоює на старших курси дисципліни, які дозволяють йому проектувати, розробляти, програмувати, різноманітних технологічних машини, елементи логістики, робототехнічні та мехатронні системи, які використовується в автоматизованих складських приміщеннях та автоматизованих технологічних процесах у різних галузях промисловості , а також проводити сервісне обслуговування, монтаж і експлуатацію.

В свою чергу фахівці з галузевого машинобудування вміють проектувати та конструювати машини та їх складові із застосуванням сучасного інструментарію та засобів автоматизованого проектування, розрахунків, віртуальних випробувань, прогнозування і оптимізації технічних характеристик тощо. Розробляти інструменти, оснастки, технологічні процеси, як для механічних верстатів так і для верстатів з ЧПК з застосуванням САМ – технологій. Вибирати матеріали для деталей та виконувати їх закалювання, перевіряти їх міцності, твердості. Розробляти конструкції зовсім нових машин легкої промисловості, модернізувати існуючі, а також обладнання для автоматичного завантажування виробів легкої промисловості.

Студенти забезпечуються усією необхідною літературою в бібліотеці КНУТД та методичною літературою в методичному кабінеті кафедри та комп’ютерами для роботи в Інтернеті та оформлення робіт. В університеті є 2 великі читальні зали, працює студентська їдальня. Іногородні студенти забезпечуються гуртожитком.

Перспективи для студентів

Фахівці з прикладної механіки та галузевого машинобудування можуть працювати на керівних посадах, менеджерами, конструкторами, технологами на підприємствах, в яких використовується технологічне, автоматизоване та роботизоване обладнання різних галузей промисловості. Окрім цього фахівці з прикладної механіки та машинобудування розуміються сервісному обслуговуванні, експлуатації та ремонту обладнання автоматизованих логістичних систем, яке використовується в автоматизованих складських приміщеннях та автоматизованих технологічних процесах у різних галузях промисловості.

 

Інженер-механік - це найнеобхідніша спеціальність в усі часи та епохи.

Випускник кафедри прикладної механіки та машин за можуть працювати на різних підприємствах і установах будь-яких форм власності, в різних галузях і різному бізнесі, оскільки інженер-механік з фундаментальною вищою технічною освітою потрібен завжди і всюди.

Таких спеціалістів не готують приватні комерційні вищі навчальні заклади України.

У результаті вивчення професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін, виконання лабораторних робіт, проведення практичних занять, самостійної роботи, у тому числі виконання та захисту курсового і дипломного проектів зі спеціальності, інженер-механік буде:

  • знати алгоритми проведення синтезу спеціальних механізмів технологічного обладнання легкої промисловості; з використанням сучасних комп’ютерних технологій;
  • мати тверді навички проведення спеціальних розрахунків та визначення необхідних даних з використанням загально-технічної та спеціальної літератури;
  • вміти конструювати типові спеціальні механізми та їх специфічні деталі з використанням пакетів AutoCad, SolidWorks, Creo (Pro/ENGINEER).
  • володіти сучасними навичками автоматизованої безпаперової технології розробки конструкторської документації, яка виконується на стадіях реального проектування і яка застосовується в САD/САМ/САЕ-системах сучасних СALS-технологiй. 

Будьте впевнені у своєму майбутньому – Ви без роботи не залишитесь.

Випускники

Випускники кафедри працюють в різних галузях виробництва і торгівлі. Сьогодні 83 випускники кафедри працюють на різних посадах кафедр і структурних підрозділів університету.

Зарубіжне партнерство

Кафедра підтримує наукові зв'язки знауковцями зарубіжних країн:

  • Вітебського державного технологічного університету;
  • Ризького технічного університету;
  • Краківська гірничо-металургійною академія.

Викладачі та студенти кафедри беруть активну участь у міжнародних наукових і науково-методичних конференціях.

ІІ Тур всеукраїнської студентської олімпіади «Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування» КНУТД м. Київ,  2016 р.

ХVІ Всеукраїнська наукова конференція молодих учених та студентів «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» 2017 р.

III Міжнародний форум InnoTech 2017

Компанія INFOCOMLtd партнер кафедри  запрошує випускників до інноваційної діяльності.

все о строительстве, ремонте и обустройстве