КНУТД
Київський національний університет технологій та дизайну

UA RU EN

Розширене засідання Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП

Відбулось розширене засідання Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП «Пріоритети відновлення економіки у 2021 році в умовах подолання наслідків пандемії COVID-19 та на посткарантинний період».

Відкрив засідання та був модератором – президент УСПП Анатолій Кінах. Серед учасників – президент Асоціації міжнародних автоперевізників Леонід Костюченко, заступник гендиректора "Нібулон" Михайло Різак, керівництво Експортно-кредитного агентства, компанії «Ernst & Young», представники низки промислових підприємств і ділових організацій, Офісу президента, уряду і парламенту. Також, як член Антикризової ради, на засідання був запрошений Анатолій Козленко – директор Центру управління енергоефективністю університету.

Президент УСПП у своєму виступі наголосив, що основною проблемою залишається несистемність дій влади в економічній політиці, відсутність комплексних стратегій та програм. Наразі вони підмінюються ситуативними рішеннями, не забезпеченими ресурсами у державному бюджеті.

«Чи не вперше маємо проблеми не тільки в індустрії, але й в бюджетоутворюючих галузях, таких, як агропромисловий комплекс.  Показник машинобудування  – мінус 18,5% (у першому кварталі 2021 року –  також зниження на 8,1%). Тим часом Україна нарощує імпорт цієї продукції – з Південної Кореї, США, країн Євросоюзу. Досі успішне сільське господарство також просіло, на внутрішній ринок тисне імпорт продукції тваринництва (обсяг зріс вдвічі) та молочки (обсяг зріс в 1,7 рази). Це показник системної економічної кризи. Потрібні скоординовані дії уряду, Верховної ради та самого бізнесу, експортерів», – підкреслив Анатолій Кінах.

Хаотичною він назвав і діяльність влади у сфері організації доступу реального сектору економіки до кредитних ресурсів. Попри наявність програми «Доступні кредити 5-7-9»,  підприємництво й надалі відчуває фінансовий голод. У той же час облікова ставка НБУ на початку 2021 року збільшувалася вже двічі: з 6 до 7,5%. Це здорожчує і комерційні позики. За підсумками  минулого року загальний обсяг банківських кредитів в економіку зменшився на 23,5млрд грн.

УСПП пропонує підготувати Програму спільних дій Уряду та НБУ із забезпечення доступу вітчизняних виробників до ресурсів. Також тут виступають за створення системи гарантування заощаджень в небанківських фінансових установах на засадах державно-приватного партнерства.

Всі пропозиції сформульовані в комплексному документі "Платформа економічного патріотизму: невідкладні заходи 2021".

Важлива частина платформи присвячена питанням навчання, а саме запровадження механізму, який передбачатиме норму обов’язкової роботи за направленням для випускників ВНЗ, технікумів, коледжів, професійно-технічних училищ, які навчаються за державним замовленням. Удосконалення системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, професійного навчання працівників та професійної орієнтації населення, розвитку наставництва. Підвищення ефективності інноваційної діяльності, впровадження у навчальні програми окремих курсів стосовно сучасної підприємницької та інноваційної діяльності, у тому числі і в секторі енергоефективності.

Її основою стали результати експертних обговорень, а також меморандуми про співробітництво, укладені з Укрзалізницею, Укроборонпромом, Національною академією педагогічних наук, Національною академією аграрних наук тощо.

В проєкті платформи для нас важливо виділити розділ енергозбереження в якому, враховуючи критичний стан роботи із впровадження заходів енергозбереження пропонується:

  • Розповсюдити програму компенсації затрат на термомодернізацію на будь-які джерела фінансування, а не тільки за рахунок кредитування з мотивацією не лише на придбання обладнання, матеріалів, а на кінцевий досягнутий ефект. Доцільно розглянути можливість використання механізму цільових державних, регіональних, місцевих або власних фондів, з яких здійснюються грантова підтримка заходів з енергомодернізації (Італія, Іспанія, Норвегія, Велика Британія, США, Японія тощо); податкові пільги (США, Німеччина, Південна Корея, Велика Британія, Японія, Канада) та податкові санкції (Китай).
  • Підготувати банк проектів та рекомендацій з енергоефективності для населення та малого і середнього бізнесу (одночасно, тому що саме підприємці й будуть реалізувати відповідні потреби домогосподарств).
  • Провести якісний енергоаудит житлових приміщень, що має на меті надання допомоги у переобладнанні будівель з прорахуванням на коротку, середню і довгострокову перспективу, з проведення термомодернізації житла, оптимізації систем водопостачання та водовідводу, вибору одного чи кількох джерел енергопостачання (з можливістю чергування їх використання в залежності від сезону та тарифів), з виробництвом енергії на місцях (сонячні батареї, інші пристрої невеликого розміру), з вичерпаним переходом на енергоекономне обладнання (починаючи від діодних світильників, побутової техніки, завершуючи енергоефективним виробничим обладнанням).
  • Забезпечити широкомасштабне впровадження автоматизованих індивідуальних теплових пунктів, які дозволяють при розподілі теплової енергії гнучко реагувати на зміну погодних умов. Модернізація систем енергозабезпечення об’єктів ЖКГ може бути пов’язана також із розробкою і впровадженням гібридних систем електротеплозабезпечення багатоповерхових будинків.
  • Запровадити реальні економічні стимули для досконалих товаровиробників і надавачів послуг, які запровадили енерго- і ресурсозберігаючі технології, маловідходні, безвідходні та екологічно безпечні технологічні процеси, що забезпечили їм підвищення продуктивності виробництва та випуск продукції з поліпшеними характеристиками.
  • Створити умови для енергетичної утилізації побутових відходів в Україні, що потребує опрацювання комплексу законодавчих змін (складові тарифу на переробку побутових відходів, визначення як джерела енергії палива, виготовленого у результаті переробки твердих побутових відходів, дотримання екологічних стандартів підприємств з енергетичної утилізації відходів, стимули для приватних капіталовкладень вітчизняним бізнесом тощо).

Ознайомившись з проєктом платформи ми можемо зробити висновок, що відновлення економіки частково залежить від збільшення кількості кваліфікованих спеціалістів та застосування новітніх технологій у секторі енергоефективності. Саме для цих цілей у нашому університеті був створений сучасний «Центр енергоефективності» де можна пройти навчання або підвищити кваліфікацію із застосуванням сучасного обладнання.

30.04.2021