Минулого тижня було опубліковано Закон України, щодо внесення змін до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель», зокрема передбачено значні зміни до процедур термомодернізації будівель та порядку сертифікації енергоаудиторів. Так, статтею 9 цього закону скасовано право університетським комісіям проводити екзамени та видавати атестаційні сертифікати енергоаудитора, надавши це право центрам професійної кваліфікації (ЦПК), які можуть створюватися різними організаціями, що акредитувалися за правилами Національного агентства кваліфікацій (НАК).
З-поміж нововведень є вимога вказати в заявці на акредитацію назву стандарту професії, ким і коли він був затверджений. Стандарту професії енергоаудитор не існує, є змінений у травні цього року порядок розроблення та затвердження професійних стандартів.
Для обговорення запровадження цього порядку для професії енегоаудитор була організована онлайн-нарада з участю широкого кола спеціалістів та експертів Міністерства розвитку громад та територій України, НАК, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), інших організацій. На нараду було запрошено працівників Центру управління енергоефективністю університету, у дискусіях взяв активну участь директор Центру – Анатолій Козленко, який зокрема зауважив, що відсутність профстандарту енергоаудитора взагалі унеможливлює навіть подання пакету документів для акредитації центру кваліфікації. Сама процедура розроблення та затвердження стандарту досить тривала та не має нормативного визначення терміну створення.
Тільки після цього не визначеного часу створення стандарту, заклад вищої освіти має право подати заявку, термін розгляду якої теж досить тривалий. Навіть передбачені законом 12 місяців на відповідні зміни з атестації на сертифікацію не можуть гарантувати проведення всіх процедур.
Виправити становище можна, надавши дозвіл у заявці на акредитацію вказувати кваліфікаційні характеристики (а не професійний стандарт) енергоаудитора, у яких теж описано вимоги до цієї професії, виконання та підтвердження відповідності яких отримали уже сотні енергоаудиторів, що зареєстровані в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) на порталі «ДІЯ» та виконали сотні енергоаудитів будівель, без наявності формалізованого стандарту.
Тільки після створення професійного стандарту енергоаудитора ввести його до відповідної форми заявки НАК.
До речі, атестаційна комісія університету теж внесена до ЄДЕССБ порталу «ДІЯ», має всі ключі доступу та право там діяти завдяки цілеспрямованим зусиллям спеціаліста Центру енергоефективності (ЦЕ) університету Михайла Шеремета, який теж взяв участь у цій нараді.
Наступне. Акредитація передбачена на платній основі, методика визначення вартості має досить умовні критерії. Чинна систем атестації не передбачала оплати її створення, вартість сертифіката енергоаудитора значно зросте, відповідно зросте і вартість проведення енергоаудиту будівель.
У процесі обговорення цієї нової тематики, практичні рекомендації надала в своїй презентації консультант проекту GIZ, доктор наук з державного управління, професор – Наталія Олійник, яка не раз відвідувала Центр енергоефективності. Вона розробила етапи реалізації, створення робочої групи для розроблення стандарту, її реєстрації в НАК та його затвердження.
Такі зміни змусили призупинити підготовлену пропозицію ректору щодо подання заявки на акредитацію ЦПК на базі Центру ефективності університету. При цьому спеціалісти центру продовжують вивчати та моніторити актуальний стан справ у цьому питанні.
Детальніше можете ознайомитися за посиланнями:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text
16.08.2022
