Київський національний університет технологій та дизайну розвиває стратегічні напрями діяльності шляхом формування людського капіталу, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, плеканні соціальної активності, патріотичної громадянської позиції. Поєднання в освітньому процесі наукової, інноваційної та мистецької складової стало доброю традицією в Університеті.
Так, у межах культурно-просвітницьких заходів, присвячених 300-річчю від дня народження видатного Григорія Сковороди члени колективу Київського національного університету технологій та дизайну на чолі з ректором, професором, академіком НАПН України Іваном Грищенком 27 вересня 2022 року завітали до Чорнухинського літературно-меморіального музею
Г. С. Сковороди, де зберігається та досліджується культурна спадщина нації – факти життя та творчості геніального просвітителя на всі часи – Григорія Савича Сковороди.
Ректор Університету Іван Грищенко від імені університетської спільноти привітав працівників музею – невтомних хранителів пам’яті видатного українського філософа, просвітителя і поета Григорія Савича Сковороди – з нагоди 50-річчя створення літературно-меморіального музею.
Від Університету ректор Іван Грищенко вручив представниками громади мистецькі сувеніри – рушник, ляльку-мотанку, зроблену працівниками Університету, вітальні листи та подяки за співпрацю.
У Сковородинівському краї делегацію Університета вітали Олександр Василенко, голова Чернухінської територіальної громади Лубенського району Полтавської області; Василь Стасовський, керівник Баришівської зернової компанії, депутат обласної ради; Віталій Кусков, завідувач відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради (Начальник відділу культури); Микола Булда, директор бібліотеки громади Чорнухи; Тетяна Гринь, в.о. директора музею.
Гостинно, з великою любов’ю до рідного краю земляки українського філософа ознайомили гостей із життям громади та планами на майбутнє. Мальовничі краєвиди колись козацького містечка смт Чернухи, своїм духом провели у незабутню подорож екологічно чистим куточком на півночі Полтавщини, що має багате історичне минуле, потужний рекреаційний і туристичний потенціал, цілющу артезіанську воду та живі самобутні традиції.
Учасники делегації вкотре могли пересвідчитися, яким унікальним, неповторним та вічним для всього українства і світу виявилося все те, що створив Григорій Сковорода.
Достеменно про факти життя Сковороди ми дізнаємося з літописів одного із кращих його учнів – Михайла Ковалинського, автора найповнішої біографії Сковороди. А також з листів самого Сковороди до Ковалинського, де висловлені найважливіші ідеї мислителя.
В.о. директора музею Тетяна Василівна провела делегацію КНУТД стежинами життя Григорія Сковороди, зупинилася на всіх знакових етапах творчості філософа, адже формуванню світоглядних ідеалів митця передував непростий життєвий шлях.
Народився Григорій Сковорода 3 грудня 1722 саме в селі Чорнухах у сім’ї малоземельного козака. Початкову освіту отримав у сільській школі, далі вчився в Київській академії. 1742 року став учасником придворної співацької капели в Петербурзі. Навчання і подорожі в пошуку Божої істини супроводжують усе життя мислителя. 1753–1785 роках Сковорода пише переважну більшість своїх поетичних творів, що склали збірку «Сад Божественних пісень». 9 листопада 1794 року філософ покинув цей світ в селі Пан-Іванівці (нині – Сковородинівка) на Харківщині. Перед смертю поет i філософ заповідав поховати себе на підвищенні біля гаю, а на могилі зробити напис:
«Світ ловив мене, та не спіймав».
Одним зі свідчень глибини творів Сковороди є їх афористичність. Тому вся подорож приміщеннями музею супроводжувалася оригінальними повчальними висловами митця.
Особливе місце у творчості Григорія Сковороди займає ідея самопізнання, адже ще давньогрецькі філософи звертали увагу, що саме через пізнання людина йде до щастя. Сковорода ж вбачав у самопізнанні шлях людини до свого призначення в житті, єдності з людством, вінцем чого стає «сродна праця».
«Роби те, до чого народжений», «Щасливий той, хто поєднав свою улюблену працю з суспільною користю. Це і є істинне життя», – наголошував Григорій Савич.
У Сковородинівському доробку «філософії серця», що органічно притаманна українській нації, у багатьох своїх творах Григорій Сковорода пояснював, що головний орган людини – це серце, що ніби місточок у тому, як людина живе і як вона це життя сприймає:
«Голова всього в людині, є серце людське, – писав мудрець. – Воно ж і є сама дійсна в людині людина, а все інше є зокілля... Серце – корінь життя та обитель огню і любові».
Свої моральні ідеали Г. Сковорода втілював у власному житті:
«Не можна щось побудувати словом, якщо те ж саме руйнувати ділом».
Із цієї тези випливає думка про те, що можна виховати людину лише власним прикладом.
Світоглядні основи Г. Сковороди яскраво втілилися у його педагогічних поглядах. Сковорода висуває ідею «спорідненого», тобто природовідповідного виховання. Природні задатки у людей неоднакові. Але кожна людина, на його думку, має можливість, спираючись на них, розгорнути успішну діяльність у тій чи іншій галузі. Мислитель вдається до образу фонтана: «Природа подібна до багатого фонтана, що наповнює різні посудини до повної місткості».
Так гості Сковородинівського краю мали можливість насолодитись естетичною картиною минулого, поринути у світ духовних цінностей, ознайомитися з історичною епохою життя і творчості філософа – адже для багатьох українців сьогодні мудрість видатного Григорія Сковороди стає точкою відліку духовних шукань, шляхом пізнання своєї душі.
«Щастя твоє, і мир твій, і рай твій, і бог твій всередині тебе є» – думка Григорія Сковороди, що повторюється у багатьох його тезах.
З нагоди ювілейної 50-ї річниці Чорнухинського літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди бажаємо працівникам натхнення, мудрості і терпіння, відчуття повноти і неповторності життя, невичерпних творчих сил у нелегкій справі просвіти та виховання громади, суспільства, нації!
Наш світ змінився, але ми продовжуємо працювати – бо віримо, що кожен сьогодні наближає нашу Перемогу!
29.09.2022
