Починаючи із періоду незалежності української держави, на знак пошани до пам’яті померлих під час Голодомору людей кожну четверту суботу листопада по усьому світу запалюються свічки пам’яті.
Увесь цивілізований світ, окрім Російської Федерації, визнає факт штучно спланованого голодомору, а відтак, такого, який носить характер геноциду по відношенню до українців. Аргументами є факти, що не можна називати штучним голодом брак їжі у час суцільної колективізації, жертвами якого на теренах бувшого Радянського Союзу стали за різними підрахунками від восьми до десяти мільйонів людей на період 1928-1933 рр.
Для користувачів науково-технічної бібліотеки Київського національного університету технологій та дизайну, в першу чергу для студентства, представлена виставка «Голодомор в Україні мовою фактів» до 101 роковин початку масового голодомору 1921-1923 рр., 90 роковин початку голодомору 1932-1933 рр. та 76 роковин початку масового штучного голодомору 1946-1947 рр.
Відділ обслуговування науковою літературою організовує виставки видань, присвячених Голодомору, які щорічно поповнюються, тому що факти жахливих подій знищення українського народу доповнюються вченими-істориками, громадськими діячами.
Так, на сьогоднішній день, у межах України та за кордоном незаперечним є факт, що голод було створено штучно, а відтак, мова йде про планомірний геноцид українців. Зважаючи на історичну інформацію, аналіз карт (виділення територій, охоплених голодом) та свідчення очевидців існування спеціально спланованого голоду у 1932-1933 роках є беззаперечним.
Сьогодні в умовах війни Росія продовжує використовувати голод як інструмент впливу та зброю. Голодомори – це зброя кривавих імперій. На жаль, Україна у черговий раз стала платформою використання такої зброї. Оновлена російська агресія проти народу України доповнилася зерновим шантажем для всього світу, а для країн Африки та Близького Сходу стала загрозою голоду. Адже Україна відіграє ключову роль у постачанні зерна на міжнародному ринку. Внаслідок російських обстрілів та присутності флоту РФ у Чорному морі поставки вітчизняного зерна були заблоковані майже на півроку до країн Північної Африки, Близького Сходу та Європи.
Для істориків ситуація пов’язана із голодомором є очевидною і ясною. Мова йде про те, що однозначно у 1932 році відбулося вбивство голодом величезної кількості людей. Цей масовий голод був складовою частиною геноциду, бо якраз в ті часи основним носієм духовності, культури, мови, традицій були селяни. Варто відмітити, що крім іншого убивали саме українську інтелігенцію, а також було ліквідовано українську церкву, адже без мови та без віри немає держави.
Крокуючи сторінками видань, зібраних у бібліотеці КНУТД, проаналізувавши спогади очевидців, ми можемо говорити про те, що намагаючись вижити люди використовували такі форми поведінки, які можна назвати цілою системою – стратегіями зовнішньо обумовлених дій населення України (основними стратегіями переживання голоду). Зокрема, це стратегія м’якого пасивного пристосування, стратегія активного пристосування та стратегія агресивного пристосування. Варто також сказати проте, те що переживання голоду, очевидність смерті й стирання меж людяності через тотальне незадоволення простих людських потреб у харчуванні не тільки негативно впливало на психіку людей, але й на генетичному рівні є частиною пам’яті, яка передається із покоління у покоління. Відчуття нащадками жертв Голодомору причетності до тяжкої історії власного народу дає також поштовх до героїчних вчинків і свідомих дій сьогодні.
Для молоді, для всіх поколінь українців на віки день пам’яті жертв Голодомору має бути незгасимою свічною пам’яті у душі та передаватися поколіннями у долонях. Адже примітним аспектом голодомору були намагання влади стерти його з людської пам'яті. Ще недавно радянська позиція в цьому питанні була однозначною: заперечувався сам факт голоду, довгий час режим забороняв навіть згадувати про цю трагедію.
Сьогодні ми також висловлюємо найглибші співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор, та їх сім'ям.
Осмислення наслідків геноциду в публічному просторі, збільшення обізнаності про цю трагедію, прийняття духовного, історичного і культурного спадку, виховання поваги до прав людини сприятимуть формуванню національної ідентичності українства сьогодні.
Запрошуємо читачів переглянути видання, знайти нову інформацію, поповнити скарбницю знань, а також запалити свічку у своїх долонях на знак пам’яті та пошани до мільйонів українців, які загинули внаслідок геноциду.
Додаткові матеріали, рекомендовані Українським Інститутом Національної Пам’яті:
26.11.2022
