Відбувся семінар «Впровадження енергоефективних технологій компаніями для підвищення конкурентоспроможності та стійкості», організований в рамках проєкту Міжнародної організації праці (МОП) та Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ).
Політика енергоменджменту та енергозбереження впроваджується в Україні не перший рік. І хоча війна багато в чому стала на заваді цим процесам, проте не зупинила їх. Минулого року було прийнято закон України «Про енергоефективність», наразі Україна працює над адаптацією технічних стандартів і регламентів до норм, прийнятих в ЄС. До прикладу, що стосується декарбонізації, використання/дотацій на зелену енергетику тощо.
Під час заходу українські та міжнародні експерти надали інформацію та рекомендації українським компаніям щодо можливостей перебудови бізнесу та промисловості за європейськими стандартами, зниження енергоємності і підвищення рівня енергозбереження в усіх галузях.
Загалом участь в семінарі взяло більше 160 компаній, промислових підприємств, асоціацій, місцевих громад, університетів тощо.
На запрошення організаторів участь у події взяли і представники нашого університету: Володимир Бобровник – проректор з навчально-виробничих питань та розвитку, Анатолій Козленко – директор та Михайло Шеремет – провідний інженер центру управління енергоефективністю.
Під час виступу голова ООРУ Анатолій Кінах подякував партнерам із Міжнародної організації праці та відмітив, що просування політики декарбонізації в Україні, «зеленого переходу» підвищує параметри енергетичної безпеки України.
Анатолій Кінах, голова Об’єднання організацій роботодавців України
З цим погодився і Валерій Безус, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. Він наголосив, що зусилля в даному напрямі, окрім власне економічного ефекту, мають також ціннісний рівень, адже Україна є частиною цивілізованого світу та розуміє виклики кліматичних змін.
Валерій Безус, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України
«Енергоефективність потрібна для виживання бізнесу і є умовою його подальшої конкурентоспроможності. Міністерство економіки та інновацій Литви реалізовувало цю політику в 2014-2022 рр. До початку цього року було профінансовано 239 проєктів на 32 млн. євро. Тому радий, що наші спікери зможуть поділитися з вами своїм досвідом, розповісти про успішні кейси», – розповів Марюс Дунда, радник посольства Литви в Україні.
Зокрема, за словами Відмантаса Янулявічуса, президента Конфедерації промисловців Литви, комбінація різних джерел енергії та технологій у виробництві може дати до 70-80% стабільної енергії в рік.
Литовські експерти поділилися досвідом розвитку сектору біопалива і когенерації, сонячної енергетики. Відповідні доповіді представили Гінтарас Аджгаускас та Яунюс Ятатутас з Агенції енергетичних досліджень Литви.
74,7% централізованого теплопостачання у Литві виробляється з біопалива. Потреба Литви в електроенергії 2021 року становила 13,74 ТWh. На внутрішню генерацію припало 34% з яких 22% відновлювана електрична енергія, а 66% імпортовано.
Міністерство енергетики встановило ліміти розвитку, оскільки при реалізації всіх планів по використанню відновлюваних джерел енергії Литва вироблятиме 90% споживаної електроенергії і в якийсь момент виробництво може перевищити попит, тому подальший розвиток передбачається з обмеженнями на надходження до мережі.
Більш детально про енергоефективні технології та обладнання для виробництва тепла і електроенергії з відновлювальних джерел розповіли українські спеціалісти-науковці.
Про технічні платформи енергоменеджменту розповів Геннадій Кругляк, викладач кафедри електротехніки, електромеханіки та електротехнологій Національного університету біоресурсів та природокористування України.
Останні поділяються на кілька видів: мережеві (on-grid), автономні (off-grid), гібридні (hybrid) генерувальні системи. Всі вони мають як плюси, так і мінуси.
Наприклад, сонячні системи, підключені до електромережі, не потребують батарей і використовують інвертори, підключені до громадської електромережі. Будь-який надлишок енергії, яка генерується, експортується в електромережу, і власник отримує пільговий тариф або кредити за енергію, яку експортує.
Автономна система, не підключена до електромережі, потребує акумуляторної батареї (АКБ), а також повинна виробляли достатньо електроенергії протягом року та мати достатню ємність АКБ. Їх вартість доволі висока.
На ринку широко представлені гібридні інвертори. Це сучасні програмно-технічні комплекси, що призначені, переважно, для використання в однотарифних зонах. Вони мають розвинений інтерфейс, програмне середовище, можливість переналаштування параметрів тощо.
При цьому всі функції має здійснювати оператор, відсутні функції автоматичного налаштування згідно з реальними і прогнозними погодними умовами.
«Система динамічного енергоменеджменту має перспективу добового метеопрогнозу з формуванням рекомендацій щодо графіка навантаження локального об’єкта. При цьому з’являється можливість виключення споживання енергії під час пікових навантажень», – зазначив пан Кругляк.
Наш університет й надалі буде брати участь у цьому та наступних проєктах наших партнерів. Це дозволить підвищити рівень підготовки студентів та слухачів курсів підвищення кваліфікації для забезпечення ринку праці висококваліфікованими спеціалістами у сфері енергоефективності, що зможуть впроваджувати новітні рішення та технології на українських підприємствах.
Цикл семінарів у рамках спільного із МОП проєкту буде продовжено в лютому. Слідкуйте за анонсами.
Нагадаємо, проєкт включає в себе:
Детально ознайомитися з семінарами та проєктом можна за посиланням: http://ooruprojects.com.ua/
08.02.2023
