300-літній ювілей великого українця, який пошановується згідно з рішенням ЮНЕСКО в усьому світі з 2022 року, спонукає кожного українця, де б він зараз не проживав, по-новому перечитати і переосмислити життя та творчий спадок Григорія Савича Сковороди.
У межах заходів з відзначення року Григорія Сковороди та інформаційного, мистецько-просвітницького проєкту КНУТД «Нас екзаменує Сковорода», 8 березня 2023 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Григорій Сковорода в соціокультурному просторі Київщини».
Київський національний університет технологій та дизайну виступив одним з ініціаторів та співорганізаторів заходу. З цієї нагоди представники делегації від КНУТД на чолі з Іваном Грищенком, ректором, професором, академіком НАПН України відвідали славетні землі Переяславщини.
Культурно-просвітницька програма конференції передбачала відвідини делегаціями Київського національного університету технологій та дизайну і Глухівського національного університету імені Олександра Довженка Меморіального музею Григорія Сковороди Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», каплички святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, мистецьких аудиторій та виставки «Жіноча врода України», що нині експонується в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі.
Конференція, яка відбулася в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, була присвячена невичерпно глибокій проблематиці вчення та життя Григорія Сковороди. Філософська, літературна та мистецька спадщина Григорія Сковороди – це яскрава сторінка в історії світової прогресивної науки і культури XVIII ст., а життя Григорія Сковороди нерозривно пов’язане з історією України, нашої столиці.
Доповіді пленарного засідання торкалися питань рідного краю в творчості Григорія Сковороди, його філософсько-педагогічної концепції, освітньо-педагогічної діяльності філософа у Переяславському колегіумі, його морально-етичних поглядів. Обговорили сенс свободи як антропологічної проблеми і розуміння сутності істинної людини у філософії Сковороди, розглядали барокові мотиви в його поезії, погляди на підготовку майбутніх учителів, його творчу спадщину.
Урочисте відкриття пленарного засідання відбулося у конференц-залі імені Василя Сухомлинського, де зібралися студенти, викладачі, співробітники університету, організатори заходу, чимало учасників долучилися до конференції онлайн.
Роботу наукового зібрання було розпочато вітальними словами від модераторів конференції – Віктора Коцура, професора, академіка НАПН України, голови Вченої ради Університету Григорія Сковороди в Переяславі та Івана Грищенка, ректора Київського національного університету технологій та дизайну, професора, академіка НАПН України.
Сердечно привітав учасників заходу Віталій Коцур, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, професор і вручив почесні відзнаки «Орден Володимира Мономаха» Івану Грищенку та Олександру Курку професору, ректору Глухівського національного університету імені Олександра Довженка.
Ректор КНУТД Іван Грищенко вручив Віталію Коцуру – Почесну грамоту за творчу й професійну діяльність та вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки і освіти, утвердження Університету Григорія Сковороди в Переяславі як провідного педагогічного науково-освітнього центру та плідну співпрацю з Київським національним університетом технологій та дизайну в підготовці освіченої, національно свідомої, успішної молоді задля скорішого переможного миру в Україні, а Віктору Коцуру, професору, академіку НАПН України Іван Грищенко від КНУТД вручив найціннішу нагороду Університету – Почесний знак «Відзнака Київського національного університету технологій та дизайну».
Також Іван Грищенко передав співорганізаторам конференції подарунки, зроблені митцями нашого Університету: рушник, вишитий студентами, як знак пошанування і символ незламності України.
Іван Грищенко висловив вдячність організаторам заходу і всім, хто до нього долучився, а також акцентував, що Григорія Сковороду знають у всьому світі, в чому він міг пересвідчитися, коли вперше відвідав Китай, «там добре знають Сковороду, цікавляться нашим філософом, це дуже приємно, адже знати Сковороду – це знати Україну». Ректор КНУТД говорив і про важливість розвитку чеснот та здібностей у молоді крізь призму поглядів мислителя, про філософію щастя, про ресурсний потенціал, що є в кожній людині, який лише потрібно щодня розвивати. Тому умови навчання для наших здобувачів освіти, цінності, що у своїй діяльності реалізовують наші викладачі є вагомим внеском у становлення мислячих, творчих, креативних особистостей, у розкриття талантів та «пізнання себе» кожним учасником освітнього процесу.
Ґрунтовним доповненням дискусій конференції стали слова Сергія Рика, завідувача кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І. П. Стогнія УГСП, доцента. Він зазначив, що надзвичайно приємно саме в такому форматі розпочинати новий сковородинівський рік, що ми ще не до кінця усвідомили вчення великого українського філософа. З кожним таким заходом, присвяченим Сковороді, збільшується кількість не лише відповідей, а й нових запитань. Однією з таких проблем, є, зокрема, сам феномен Григорія Савича. Це унікальна людина, яка дійсно зуміла пізнати себе, тому він є для нас справжнім взірцем самоосвіти.
Підсумовуючи Іван Грищенко підкреслив, що Григорій Сковорода – це втілення духу і мудрості України, нагадавши учасникам конференції, що за версією ЮНЕСКО, Григорія Сковороду визнано одним із п’яти найвидатніших мудреців світу – разом із Сократом, Конфуцієм, Спінозою та Махатмою Ганді. Усі згадані діячі сповідували принцип: «жив, як учив». Підтвердженням тому були факти, наведені під час екскурсії в Меморіальному музеї Г. С. Сковороди, де експозиції висвітлюють життя та творчість поета і філософа, його перебування на Переяславщині у періоди з 1751 до 1769 рр. Григорій Сковорода з перервами викладав мови, етику, поетику в Переяславському колегіумі. Викладав філософ за власною програмою, нехтуючи усталеними методами, та студенти його любили і поважали.
Отже шануймо своє, спонукаймо прагнення до самопізнання, щоб бути щасливими. Вивчаймо творчість нашого українського духовного батька – Григорія Сковороди, філософія якого є невичерпним джерелом думок, ідей, мудрості, які дуже потрібні новому українському суспільству, нашій молоді, студентству.
11.03.2023
