27 березня 2024 року ініціативна група працівників Київського національного університету технологій та дизайну розпочала дослідження життєвого шляху засновника цитогенетики Григорія Андрійовича Левитського, з метою вивчення, переосмислення та популяризації кроків формування громадянських поглядів та наукових інтересів ученого, праці якого мають світове значення. Олена Мокроусова, завідувач кафедри біотехнології шкіри та хутра, д. т. н., професор, Тетяна Щербатюк, професор кафедри біотехнології, шкіри та хутра д. б. н., професор, Тетяна Букорос, директор науково-технічної бібліотеки к. політ. н., доцент зацікавилися пошуком нових фактів із життя та наукової діяльності Григорія Левитського з подальшим їх використанням у освітньому та виховному процесі Університету.
100 років тому в Києві вийшла друком книжка Григорія Левитського «Матеріальні основи спадковості», що є першим підручником з цитогенетики; з нею виросли всі покоління генетиків країни XX ст., а світ прийняв поняття та терміни автора. Цитогенетика стала підґрунтям до сучасної селекції, отримання генномодификованих продуктів; розробки діагностичних методів, за допомогою яких можливо запобігти важких спадкових захворювань.
Життя та наукова діяльність Григорія Левитського до видання «Матеріальних основ спадковості» безпосередньо пов’язана з Україною.
Перша експедиція проєкту розпочалася з села Білки Житомирської області – батьківщини видатного засновника цитогенетики, який народився в 1878 році у родині сільського священника.
Зустрів дослідників Микола Гуменюк, староста села Білки, успішний менеджер і чутлива й допитлива людина, яка приділяє значну увагу збереженню історичної пам’яті. Він показав найбільш цікаві куточки села, супроводив на важливе місце для односельців, де багато століть тому діяла церква, у якій наприкінці ХІХ століття служив батько Левитського. Навпроти церковного пагорбу на мальовничій височині знаходилася хата священника, де народився і прожив перші роки свого життя Григорій Левитський.
На мить час зупинився: розлога річка Білки, яка неподалік впадає в Ірпінь, розмах крил білого лебедя, велич золотавих сосен та жовто-блакитні прапори, що майоріли на сільському кладовищі, і зі щемом у серці відчулося, як минуле перетікає у сьогодення.
У планах проєкту – об’єднати у дослідженні кілька напрямів, зокрема залучити здобувачів освіти і фахівців туристичної галузі для розробки та реалізації наукового історичного маршруту, дизайнерів та художників, які готові створити оригінальні, сучасні та зрозумілі об’єкти цього маршруту.
Запрошуємо всіх охочих взяти участь у відзначенні 25 квітня 2024 року Міжнародного дня ДНК, який буде присвячено 100-річчю від дня видання наукової праці Григорія Левитського «Матеріальних основ спадковості».
Упевнені, що талановите й натхнене пізнанням національної історичної спадщини студентство Київського національного університету технологій та дизайну, долучиться до проєкту, щоб сучасною мовою дизайнерської майстерності та туристичних технологій розказати новим поколінням світу про Григорія Андрійовича Левитського та інших талановитих постатей, яких народила та виховала щедра українська земля.
01.04.2024
