25 квітня 2024 р. в Київському національному університеті технологій та дизайну вперше відбувся науковий семінар, приурочений Міжнародному дню ДНК.

Захід було проведено у форматі популяризації історичних фактів та ролі українських науковців у контексті формування генетики; висвітлення технічних аспектів світового наукового відкриття структури ДНК; ознайомлення із аспектами сучасної цитогенетики та вірусології; презентації соціо-культурних експедицій стежками науковців-співвітчизників та розвитку напряму біоніки в архітектурі та дизайні на основі структури ДНК.

Ініціативна група працівників кафедри біотехнології шкіри та хутра та науково-технічної бібліотеки долучила до підготовки та проведення наукового семінару талановите студентство КНУТД та КІТУЦ, а також представників української наукової спільноти.

З вітальним словом від керівництва університету та факультету хімічних та біофармацевтичних технологій до учасників наукового семінару звернулась Олена Мокроусова, завідувач кафедри біотехнології шкіри та хутра, д. т. н., професор. Олена Романівна акцентувала на важливості свідомої позиції людства до знань генетики та долучення до світових тенденцій у щорічному святкуванні відкриття ДНК та геному людини, що набуло фактичного підтвердження представленими результатами опитування навесні 2024 року 173 респондентів щодо генетизації суспільства.

З висвітленням внеску біофізиків у відкриття Дж. Вотсоном та Ф. Кріком у 1953 р. структури ДНК методом рентгенівської дифракція виступив Віктор Мартинюк, професор кафедри біофізики та медичної інформатики ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка, президент Українського біофізичного товариства, д. б. н., професор.

Цьогорічний День ДНК у КНУТД було присвячено 100-річчю з дня видання наукової праці «Матеріальні основи спадковості» Григорія Андрійовича Левитського – фундатора цитогенетики, який народився, навчався і працював в Україні та загинув у сталінських таборах. Про значний внесок досягнень професора, доктора біологічних наук, члена-кореспондента АН СРСР Г. А. Левитського в світову науку розповіла автор та ідейний натхненник заходу Тетяна Щербатюк, професор кафедри біотехнології, шкіри та хутра, д. б. н., професор.

Тетяна Букорос, директор науково-технічної бібліотеки к. політ. н., доцент зацікавила учасників семінару результатами перших експедицій освітньо-наукового культурологічного проєкту «Стежками видатних земляків-науковців», завдяки яким стали доступні маловідомі факти біографії Григорія Андрійовича. З почуттями суму від вражень про тяжкі випробування у житті Григорія Левитського, як і багатьох талановитих особистостей за радянського союзу, та обурення від звуків повітряної тривоги, через тих самих московитів змушені були продовжити семінар у бомбосховищі.

До участі у науковому семінарі долучилася Маргарита Ніколенко, директор Медико-біологічного Центру «Геном», д. м. н., експерт Європейської групи з пренатального скринінгу (IDSSG) з презентацією «Медична цитогенетика: від мрій до подій».

Важливим фактом міжнародної зацікавленості щодо завдань наукового семінару стала участь студентів Kyiv College Qilu University of Technology (КНР), які надіслали відеопрезентації своїх доповідей: Shi Moran «How the discovery of the structure of DNA influenced the development of biology», Chen Xiaoxi «The practical value of the Human Genome Project», Guan Menghao «The future of DNA application».

Незважаючи на триразову тривогу під час наукового семінару, захоплююче, блискуче та доступно про віруси та ДНК розповіла Надія Жолобак, доцент кафедри біотехнології, шкіри та хутра КНУТД, старший дослідник, старший науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, к. б. н.

Яскравим променем, що висвітлює сміливі рішення використання зображення ДНК в архітектурі та дизайні, стала презентація студентів кафедри БШХ Крістіни Гусейнової, Владислави Потупи, Анастасії Петрух і Тамари Косинської.

Завершився науковий семінар виступом відомого фізика за фахом та дослідника історії за покликанням Василя Шендеровського, провідного наукового співробітника Інституту фізики НАН України, д. ф-м. н., професора, віцепрезидента Українського фізичного товариства, лауреата премій Фонду Тараса Шевченка та імені Івана Огієнка, автора нарисів про видатних учених з українським корінням, які зробили значний внесок у розвиток світової науки «Нехай не гасне світ науки».

Василь Андрійович, долучив присутніх до діяльності Наукового товариства ім. Шевченка, національного скарбу пасіонаріїв Батьківщини, а також ознайомив зі своєю новою книжкою «На скрижалях науки».

Із кожною розповіддю про нове ім’я вченого для аудиторії, в укритті ніби запалювалися і свічки пам'яті, і маяки, що вказують шлях до істини.

Василь Шендеровський зібрав понад 200 біографій українських вчених, які з різних причин були маловідомими: або були змушені залишити Батьківщину, або знищені московською ідеологічною системою. Отже, новим зустрічам із чудовим автором – бути!

Так, планами про нові науково-пізнавальні та культурологічні заходи, завершився перший у КНУТД «Міжнародний день ДНК-2024», присвячений сторіччю з дня видання наукової праці «Матеріальні основи спадковості» Григорія Андрійовича Левитського.

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!

01.05.2024