23 серпня 2024 року у читальному залі науково-технічної бібліотеки КНУТД зібралися студенти всіх факультетів – нас об’єднав День Державного прапора України, день нашого національного символу.
Захід під назвою «Знамено рідне» (слова Дмитра Павличка) відбувся в атмосфері єднання і гордості.
Сьогодні синьо-жовтий стяг став символом свободи, єдності та незламності духу, героїчної тисячолітньої боротьби нашого народу за Незалежність.
У програмі заходу була розповідь від працівників бібліотеки про символізм українського прапора, ілюстрована презентацією «Прапор України як джерело волі й незламності», флеш-моб та спільне фото, яке об’єднало всіх учасників.
Історія українського прапора відображає віхи становлення Української державності – від прадавніх часів і до сьогодення. Починаючи з давніх часів синьо-жовті кольори відображені на гербах та прапорах нашої держави у різних століттях. Перша письмова згадка про прапор, яким ми бачимо його тепер, датується червнем 1848 року, під час низки революцій «Весни народів» у Львові.
Затвердив синьо-жовтий стяг як офіційний прапор країни голова Центральної Ради Української Народної Республіки Михайло Грушевський. Під цим прапором відбувся бій юних патріотів України під Крутами проти російських більшовиків.
У СРСР синьо-жовте поєднання кольорів було під забороною та каралося законом. Незважаючи на тиск з боку радянської влади, КДБ регулярно повідомляли про вивішування стягу в населених пунктах України в 1950–1980 рр.
У День Державного Прапора студенти переглядали відеопрезентацію з історичним моментом внесення національного стяга до Верховної Ради 24 серпня 1991 року: «о 21:00 до залу Верховної Ради України внесли величезний синьо-жовтий прапор, депутати демократичної опозиції зібралися біля трибуни, співали «Ще не вмерла Україна», а також «Червону калину» – гімн «Січових стрільців». А також згадали основні історичні етапи руху за Незалежність.
Офіційно затвердили синьо-жовтий прапор як державний символ України 28 січня 1992 року. У серпні 2004 року Президент України підписав Указ «Про День Державного Прапора України», який відзначається щорічно 23 серпня «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України».
Під синьо-жовтим прапором відбулися три революції новітнього часу: «на граніті» та два Майдани, а нині триває боротьба проти російсько-імперської навали. Українці продовжують мужньо виборювати незалежність для своєї країни та ще більше цінують свою національну та історичну ідентичність, плекаючи національні скарби.
Студенти долучилися до перегляду двох книжкових виставок, які було презентовано в науково-технічній бібліотеці до Дня Незалежності України та Дня пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, який відзначається, щорічно 29 серпня. У цей день 2014 року агресор накрив вогнем наших захисників у полях із соняшником під час «зеленого» коридору. Там полягли 366 українських воїнів, 429 – зазнали поранень, 158 – зникли безвісти, 300 – опинилися в полоні. Тому символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха. Іловайськ – це не лише трагедія, а й сторінка української незламності, це чин і подвиг українських військових. У цей день ми згадуємо тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а також десятки тисяч полеглих від 2014 року в сучасній російсько-українській війні захисників і захисниць України.
Виставки є постійнодіючими, охоплюють видання, присвячені історії української державності та авторські збірки поетів і письменників про російсько-українські війну.
З-поміж видань тематичної колекції виставки до Дня Незалежності України – Декларація про державний суверенітет України з підписами депутатів Верховної ради України I скликання, яку напередодні презентував бібліотеці ректор університету Іван Грищенко, академік НАПН України, доктор економічних наук, професор. Будучи народним депутатом Верхової Ради України I скликання, яка діяла в Українській РСР та Україні з 1990 до 1994 року, Іван Михайлович брав участь у створенні перших законів незалежної України та був учасником одного з найзначущих етапів державності сучасної України. 16 липня 1990 року депутати цього скликання 355-ма голосами ухвалили Декларацію про державний суверенітет України, а 24 серпня 1991 року 346-ма голосами депутатів – Акт проголошення незалежності України. Це скликання почало вперше працювати як парламент класичної демократії – на постійній основі.
Українці виборювали незалежність століттями і відновили її у 1991 році. Але попри очевидну історичну закономірність і легітимність відновлення незалежності України, з боку пропагандистів рф розповсюджується теза про українську незалежність, яка «впала з неба». Ця теза є міфом, який свідомо використовують для нав’язування українцям російських імперських стереотипів мислення в жорстокій гібридній війні.
Нині Україна продовжує боротьбу, тримаючи бій за стабільність й мир у Європі, за свою незалежність, за територію, за кожну людину, яка ідентифікує себе українцем, із зброєю і з духом свободи, який надає сили, із знаннями про славетні історичні події у становленні державності.
Незалежність – це важлива політична складова української держави – це наша самостійність, коли кожен відчуває себе частиною великої родини, де немає чужих, де всі свої, готові допомогти, підтримати та захистити.
Кожен із нас своєю працею та навчанням робить внесок у розвиток нашої держави. Разом ми здатні подолати виклики та здобути нові перемоги.
Ми сильні, коли ми разом!
29.08.2024
