10 грудня 2024 року, у День прав людини, здобувачі освіти та викладачі інституту права та сучасних технології, факультету дизайну, факультету управління та бізнес-дизайну, активісти студентської профспілки Київського національного університету технологій та дизайну відвідали публічну дискусію «Голокост і суспільна відповідальність: уроки для сьогодення» у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр».
Спільнота КНУТД є постійним учасників заходів та екскурсій, що відбуваються в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр», завдяки укладеному раніше меморандуму про співпрацю між університетом та заповідником, який передбачає участь студентів у освітніх заходах, спрямованих на збереження історичної пам’яті та формування громадянської відповідальності в молоді.
Дискусія була організована в рамках виставки «Хтось був сусідом: вибір, людська поведінка та Голокост», створеної спільно з United States Holocaust Memorial Museum – Музеєм Голокосту у Вашингтоні – однією з провідних інституцій у світі, що займається збереженням пам’яті про Голокост.
Запропонована організаторами зустрічі тематика дискусії спонукала учасників до обговорення важливих питань історії і сьогодення, пошуків істини у складних історичних уроках: Як Голокост, як історична трагедія, може стати уроком для запобігання сучасним масовим злочинам? Яка роль суспільства у протидії несправедливості та захисті прав людини? Як кожен із нас може вплинути на формування кращого майбутнього?
Модерувала захід Роза Тапанова, директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».
З-поміж спікерів були провідні історики, правозахисники та дослідники, зокрема:
Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова організації «Центр громадянських свобод» Center for Civil Liberties / Центр громадянських свобод, нагородженої Нобелівською премією миру 2022 року, яка відкрила дискусію про Голокост і суспільну відповідальність, звернувшись до учасників по відеозв’язку з ключовою тезою щодо теми дискусії: «Люди мають набагато більше впливу і сили, ніж вони думають. Голос людей у різних країнах світу може змінити світову історію швидше, ніж втручання об’єднаних націй».
Кирило Вислобоков, директор компанії «Архівні інформаційні системи» Archival Information Systems / Архівні Інформаційні Системи, розповів про важливу роль архівів та тих дослідників і вчених, хто інтерпретує архівну інформацію, що формує у суспільстві розуміння історії та тяглості, вплітається в освіту, виховання, самоідентифікацію. Кирило Вислобоков також розповів про ідею проєкту «LIBRARIA – Цифровий архів періодики».
Анатолій Подольський, кандидат історичних наук, директор Українського центру вивчення історії Голокосту Ukrainian Center for Holocaust Studies, звернув увагу аудиторії на зміни на оновлення в історичному календарі українців, що ми на державному рівні відзначаємо дати важливих, але й болючих історичних подій – таких як 14 травня День праведників народів світу – на честь пам'яті людей, які рятували євреїв від нацистів під час Голокосту, 26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя тощо.
Юрій (Амір) Радченко, кандидат історичних наук та науковий співробітник Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого УКУ Український католицький університет UCuniversity. Юрій (Амір) Радченко представив нову книгу «Допоміжна поліція, місцева адміністрація, СД та Шоа на українсько-російсько-білоруському пограниччі (1941–1943)». Книжка розкриває маловідомі сторінки історії часів нацистської окупації, аналізує мотивації колаборантів та політичну інструменталізацію подій Голокосту, зокрема під час сучасної війни Росії проти України.
Павло Козленко, директор центру дослідження Голокосту та музею геноциду «Територія пам’яті» презентував учасникам ідею та місію Музею геноциду «Територія памʼяті» в Одесі, на прикладі концепції згаданого унікального проєкту, у якому зібрано історію Голокосту, геноциду вірмен, ромів, депортації кримських татар та інших. В музеї представлено експозиції авторства відомих науковців, юристів-міжнародників та політичних діячів. Головною емоцією, на яку зроблено наголос організаторами музею – це людське співчуття та бажання зрозуміти біль і трагедію всіх жертв геноциду та усвідомити важливість невідворотності покарання.
Болючі спогади про наслідки злочинів нацистського та тоталітарного режимів, Голодомор, депортацію кримських татар, геноцид ромів, розстріли в Биківні та Голокост євреїв. Сьогодні Україна та цивілізований світ протистоїть жорстокому окупанту – російському режиму. У дискусії було багато порівня із сьогоденням, саме порівнянь, а не ототожнень. Такі порівняння на думку спікерів, дають розуміння, як діяти в таких умовах, протистояти, боротися. «Рашизм має багато спільних рис із комуністичним тоталітаризмом, а також із злочинами націонал-соціалізму. Аби встояти й перемогти, ми маємо аналізувати ці режими, розкривати їхню сутність і попереджати про загрози рашизму не лише для України, а й для світу», – закцентував Анатолій Подольський.
Для студентів, ця подія стала нагодою осмистили важливість знань з історії, які впливають на ставлення до сучасних викликів. Як зазначила наприкінці дискусії Роза Тапанова : «Пам’ять про трагедії минулого – це не лише нагадування, а й заклик до дії, щоб протистояти злу та зберігати людяність».
Висловлюємо щиру вдячність організаторам та спікерам заходу за ґрунтовну дискусію та продуктивну зустріч.
Усім охочим радимо відвідати виставку «Хтось був сусідом: вибір, людська поведінка та Голокост» у виставковому центрі НІМЗ «Бабин Яр», за адресою: вул. Юрія Іллєнка, 46-А. яка триватиме з 10:00–19:00 до 31 грудня 2024 року, вона є відкритою для відвідування щодня, вхід вільний.
13.12.2024