Підвищення конкурентоспроможності національної економіки України значною мірою забезпечується посиленням конкурентоспроможності вітчизняних підприємств та організацій. В умовах війни та післявоєнної розбудови забезпечення високої якості бізнес-процесів та продукції має стати національною ідеєю, що дасть можливість швидко відновити економіку України. Домінантною ідеологією розвитку людської цивілізації є шлях сталого розвитку, спрямований на високу якість продукції, екологізацію, цифровізацію та прозорість процесів її виробництва.

17 грудня 2024 року в Києві відбулася фінальна конференція «Галузева дорожня карта. Подвійний перехід МСП», на якій було розкрито основні положення стратегії, практики та тренди важливої для сотень малих та середніх підприємств (МСП) легкої промисловості. В Україні завдяки проєкту GDT Textile легка промисловість першою серед інших секторів отримає дорожню карту переходу, яка дає змогу учасникам галузі розуміти пріоритети, терміни реалізації та взаємозв’язок між різними компонентами змін для досягнення цілей, а конкретніше – для цифрової та зеленої трансформації легкої промисловості, які стають стандартом у глобальній економіці. Європейські та міжнародні програми підтримки надають фінансування компаніям, що впроваджують стійкі та цифрові практики.

Учасниками конференції виступили керівники малих та середніх підприємств з різних секторів; представники екосистеми – вендори, розробники, інтегратори легкої промисловості, EDIHs; учасники професійних експертних спільнот у галузях Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0; урядові та міжнародні поліси-мейкери з подвійного переходу; асоціації та кластери, інвестори та донори, зацікавлені у співпраці з ключовими гравцями. Долучилися до цієї важливої події і представники Київського національного університету технологій та дизайну – Наталія Остапенко, д. т. н., та Світлана Бондаренко, д. е. н. Вони заслухали матеріали спікерів про кращі цифрові та стійкі практики, що стають стандартом у глобальній економіці, про сучасні виклики і перспективи подвійного переходу для розвитку вітчизняного фешн-бізнесу.  

Розпочали конференцію вітальними словами Лариса Самосьонок, аналітик з питань послуг з розвитку бізнесу для мікро-, малих та середніх підприємств, а також Тетяна Ізовіт, СЕО Асоціації «Укрлегпром» та наголосили на діяльності підприємств відповідно до нових екологічних і соціальних стандартів циркулярної економіки. Ринок стає жорсткішим щодо впливу бізнесу на екологію, а нове законодавство ЄС все менше толерує імпортерів, що відхиляються від нових стандартів.

Про основні результати проєкту GDT Textile розповів Олександр Юрчак, СЕО «Асоціації підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ). Спікер перелічив та охарактеризував інструменти планування та координації для різних стейкхолдерів – компоненти К1–К6 дорожньої карти легкої промисловості; наголосив на орієнтирах на 2025–2027 роки. Пан Олександр охарактеризував кожний компонент, серед яких: К1: Легпром як індустріальна екосистема; К2: Виробництво та технології; К3: Виробничі підходи та стандарти; К4: Людський капітал – людиноцентричність; К5: Екофабрика; К6: Інструменти впливу та підтримки.

Спікери презентували як міжнародні кейси подвійного переходу так і галузеві кейси вітчизняних підприємств та партнерів з постачання обладнання та інноваційних технологій для галузі. Так, з передовим досвідом кращих зарубіжних кейсів подвійного переходу ознайомили Олександр Степанець, доц. КПІ імені Ігоря Сікорського, експерт eDIH Kyiv HITECH та Дмитро Лазаренко, представник Кластера циркулярної економіки. Основні тенденції цифрового переходу підприємства висвітлив Олександр Степанець та зазначив, що цифрові рішення, такі як автоматизація та IoT, дають можливість знижувати витрати на енергію, матеріали та час. З-поміж пріоритетів для малих та середніх підприємств спікер акцентував увагу на оновленні обладнання, автоматизації та гнучкості виробництва.

Про цифровий паспорт продукту, який є частиною екодизайну для регулювання стійкої продукції та однією з ключових дій у рамках Плану дій ЄС з циркулярної економіки, розповів Дмитро Лазаренко. Також він зазначив, що текстильна промисловість стикається з недостатньою прозорістю та відсутністю простежуваності в ланцюгу створення вартості. Споживачі, переробники та інші учасники ланцюга постачання не мають доступу до інформації про склад продукції, її екологічний вплив, методи виробництва та можливості переробки. Це обмежує можливості для прийняття рішень щодо сталого споживання, перепродажу та утилізації продукції.

Кращі українські кейси подвійного переходу презентували: Андрій Ільченко, генеральний директор ТОВ «Реінвентекс», уповноважений представник Асоціації «Укрлегпром» у Circular Economy Working Group EURATEX, представник ТОВ «K.tex»; Сергій Прищепа, представник компанії «Lectra-Ukraine» в Україні; Ірина Даус, представник компанії «Інтеллтекс»; Ігор Дідок, комерційний директор ТОВ «Ма'рижани Хемп Компані».

Андрій Ільченко представив результати дослідження ринку текстильних відходів України, експорту та імпорту продукції легкої промисловості – текстилю, одягу, шкіри та взуття в умовах повномасштабної війни. Акцентував увагу, що з-поміж заходів з підвищення циркулярності виробничих процесів у сфері впливу текстильної та модної індустрій першочерговими є екодизайн продукції з урахуванням придатності до перероблення; вибір матеріалів, що можуть бути перероблені, безпечні або мають незначний вплив на стан екології; зменшення виробничих відходів та інтеграція процесів перероблення; при продажі надання клієнту передплати чи оренди продукції; збільшення терміну користування продукцією шляхом якісного догляду та ремонту.

Про інноваційне устаткування та нові технології легкої промисловості розповіли Сергій Прищепа та Ірина Даус. 

Ігор Дідок наголосив, що зелені ініціативи допомагають використовувати ресурси більш ефективно, зменшувати відходи та створювати новий екодизайн продуктів. Розлого розповів про основні перспективи найбільшого в Україні проєкту з переробки технічних конопель для текстильної промисловості. Пан Ігор наголосив, що промислова конопля є нішевою культурою в Україні та Європі.

Також відбулася фахова панельна дискусія з теми «Інструменти подвійного переходу для модернізації виробництв» за участі Тетяни Ізовіт, СЕО «Укрлегпром»; Валерія Добровольського, директора із забезпечення конкурентоспроможності виробничих та перспективних індустрій, представника програми USAID «Конкурентоспроможна Україна»; Володимира Власюка, к. е. н., СЕО «Укрпромзовнішекспертиза»; Юлії Рижкової, представника комітету кластерних політик УКА, Інституту економіки та прогнозування НАН.

Так, Тетяна Ізовіт поінформувала присутніх про поточний стан легкої промисловості в Україні, очікувані великі зміни у секторі текстилю та одягу в ЄС, основні цілі ЄС щодо цифрової трансформації до 2030 року, стратегію ЄС для екологічно чистого текстилю.

Володимир Власюк наголосив, що під час війни промисловість покликана відіграти ключову роль у забезпеченні виробництва товарів для оборони, державна промислова політика має стимулювати розвиток місцевого виробництва товарів для внутрішнього споживання та інтеграції в глобальні ланцюги вартості, назвав інструменти стимулювання промислового виробництва.

Від освітянської спільноти університету виступила Наталія Остапенко і наголосила, що КНУТД є всесвітньо визнаним лідером з підготовки фахівців з дизайну, моделювання, конструювання, технологій одягу, взуття та інших виробів індустрії моди. Вона висловила вдячність за фахову експертність та потужні й інформативні виступи та зазначила, що конференція стала важливим майданчиком для діалогу та співпраці представників екосистеми легкої промисловості з метою обговорення шляхів переходу до циркулярної економіки і окреслення перспектив розвитку текстильної та фешн-індустрій в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови України. Зокрема спікер висвітлила актуальні питання підготовки фахівців для легкої промисловості.

Також під час другої панельної дискусії з теми «Від викликів до змін: головні напрями Дорожньої карти подвійного переходу» відбувся цікавий обмін галузевими візіями та інструментами. У дискусії взяли участь Роман Яворський, ССO IT-Enterprise; Олексій Грушевецький з Офісу розвитку підприємництва та експорту; Леся Соболевська, керівник проєкту GDT Textile, АППАУ. Так, Роман Яворський доповів, що юридичні та фізичні особи в Україні продовжують користуватися російським програмним забезпеченням 1С навіть після початку повномасштабного вторгнення. Також він навів статистичні дані щодо використання бізнесом та державою українських компаній. Юлія Рижкова  порушила питання щодо обов’язкового залучення урядових організацій до подібних конференцій.

Захід завершився підписанням Меморандуму з упровадження Дорожньої карти та  нетворкінгом, які стали об’єднуючим підсумком проєкту. Захід відбувся попри непрості для нашої країни часи та завдяки Збройним Силам України.

Щиро дякуємо за консолідацію стейкхолдерів екосистеми галузі, за плідну фахову роботу, конструктивний діалог, розширення наукових горизонтів, нові ідеї та жваві дискусії!

17.01.2025