Нещодавно українська музична культура збагатилася новим ґрунтовним науковим дослідженням – побачила світ монографія, присвячена музикознавчому аналізу специфічних прийомів та засобів фольклорної трансформації в оркестровій творчості видатного українського композитора і педагога Лева Миколайовича Колодуба.
Лев Миколайович КОЛОДУБ (1930–2019) – український композитор, педагог, музикознавець, чия творчість суттєво вплинула на розвиток національної академічної музики. Митець закінчив Київську державну консерваторію, згодом став у цьому закладі професором.
Творчий доробок композитора охоплює симфонічну, камерно-інструментальну, оперну музику, а також музику для театру і кіно. Головною особливістю стилю автора є поєднання українського фольклору з сучасними композиторськими техніками. Як педагог і науковець Л. КОЛОДУБ здійснив значний внесок у розвиток української музичної школи, підтримував молодих композиторів і активно сприяв популяризації національної музичної традиції. Твори Лева Миколайовича залишаються невід’ємною частиною українського музичного мистецтва та продовжують виконуватися на сценах України та за її межами, зберігаючи й розвиваючи традиції вітчизняної національної культури.
Авторкою монографії є Лідія Петрівна МАКАРЕНКО – дослідниця, музикознавець, педагог, директорка Інституту культури і креативних індустрій Київського національного університету технологій та дизайну.
У своїй науковій праці дослідниця розкриває основні механізми, прийоми та закономірності адаптації українського народного мелосу в оркестрових творах композитора, що дозволяє глибше зрозуміти його творчу концепцію та внесок у розвиток національної музичної культури.
У монографії здійснено комплексний аналіз стилістичних особливостей оркестрових творів Л. КОЛОДУБА, у яких простежується синтез традиційної народної музики з сучасними композиторськими техніками.
Лідія МАКАРЕНКО здійснила глибокий музикознавчий аналіз методів фольклорної трансформації в оркестровій творчості, досліджуючи, як народні інтонації, ладові, ритмічні та темброві особливості стають невід’ємною частиною індивідуального стилю композитора. Особливу увагу приділено питанням стильової еволюції авторського письма, процесам адаптації та переосмислення традиційних музичних форм, що відображає новаторський підхід композиторської техніки.
У своїй монографії авторка проводить глибокі паралелі між європейськими традиціями використання народного мелосу в симфонічній музиці та національними композиторськими практиками. п. Лідія акцентує увагу на розвитку української композиторської школи у контексті світових музичних тенденцій, розкриваючи її унікальність через взаємодію із загальноєвропейськими художніми процесами та сучасними творчими пошуками.
Монографія вписується у широкий контекст сучасних досліджень фольклорної трансформації в професійній музиці та продовжує традицію аналітичних студій, присвячених використанню народного мелосу в творчості українських композиторів XX—XXI століть.
Робота Лідії МАКАРЕНКО має вагоме значення для розвитку музикознавчої науки, оскільки сприяє ґрунтовнішому розумінню особливостей національної оркестрової традиції. Монографія є цінним теоретичним джерелом для: студентів мистецьких спеціальностей, викладачів-музикознавців, дослідників академічної музики, композиторів, які працюють із фольклором, оркестрових виконавців і диригентів.
Праця Л. МАКАРЕНКО може бути використана у навчальному процесі для формування аналітичних навичок у студентів, які вивчають історію української та світової музики, оркестрове письмо та аналіз музичних творів.
Таким чином, монографія не лише поглиблює уявлення про творчість Лева Колодуба, а й стає важливим внеском у збереження та розвиток української музичної традиції у сучасному культурному просторі.
28.02.2025
