КНУТД
Київський національний університет технологій та дизайну

UA EN

ГЕНЕТИЧНИЙ КОД УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ: СТУДЕНТИ ТА ВИКЛАДАЧІ КНУТД ДОСЛІДЖУВАЛИ ФЕНОМЕН ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА

Культура – це не лише підручники, а передусім жива пам'ять, яка формує нас сьогодні. 3 березня спільнота Київського національного університету технологій та дизайну стала частиною масштабної культурної події. Здобувачі вищої освіти та викладачі кафедри сценічного мистецтва і культури долучилися до унікальної онлайн-зустрічі «Пісня буде поміж нас», присвяченої творчості та особистості легендарного Володимира Івасюка.

Цей захід став центральною подією просвітницького циклу «Цвіт української педагогіки», об’єднавши понад 260 учасників з усієї країни навколо постаті митця, чиї мелодії змінили уявлення про сучасну українську музику.

Для наших студентів-мистецтвознавців та майбутніх фахівців культурної сфери лекція перетворилася на справжнє дослідження смислів. Особливої щирості розмові надали головні спікерки – сестри композитора, Галина та Оксана Івасюк. Разом із дипломаткою та літературознавицею Наталею Колесніченко-Братунь, вони розкрили Івасюка не просто як автора «Червоної рути», а як глибокого інтелектуала, що вмів поєднати сувору музичну дисципліну з автентичним мелосом Буковини.

Протягом зустрічі, модератором якої виступила доктор педагогічних наук Наталія Філіпчук, учасники дискутували про те, як у часи ідеологічних обмежень творчість Івасюка стала простором свободи. Студенти кафедри СМК мали змогу проаналізувати маловідомі сторінки діяльності ансамблів «Смерічка» та «Червона рута», а також побачити рідкісні матеріали з родинного архіву.

Завершився захід емоційними мистецькими виступами, які ще раз підтвердили: спадщина Івасюка – це не музейний експонат, а актуальний інструмент самоідентифікації. Сьогодні, коли ми будуємо модерну Україну, досвід митця, який робив наше мистецтво світового рівня, є надважливим для нового покоління креативних фахівців КНУТД.

Дякуємо організаторам – Відділу змісту і технологій педагогічної освіти ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України та всім співорганізаторам за можливість глибокого занурення в українську ідентичність.

12.03.2026