23 квітня 2026 р. у Київському національному університеті технологій та дизайну в рамках тижня факультету інженерії та інформаційних технологій відбулася IХ Міжнародна науково-практична конференція «Мехатронні системи, інновації та інжиніринг» - «MSIE-2026».

Організаторами конференції виступили Київський національний університет технологій та дизайну та Міністерство освіти і науки України.

Модератором заходу виступив доктор технічних наук, професор, декан факультету інженерії та інформаційних технологій Ігор Васильович ПАНАСЮК.

Метою конференції була популяризація наукових досягнень вітчизняної науки, обмін досвідом між представниками виробництва, закладами вищої освіти, науковими установами України та зарубіжжя, а також обговорення перспектив розвитку освіти та інженерної науки в умовах сучасних технологічних трансформацій. Захід об’єднав понад 150 учасників із 16 країн світу, зокрема Німеччини, Словаччини, Болгарії, Польщі, Чехії, Литви, Угорщини, Франції, Швейцарії, Казахстану, США, Тайваню, Туреччини, Єгипту, Великої Британії та Азербайджану.

У конференції взяли участь представники партнерських закладів вищої освіти, наукових установ та бізнесу, серед яких: Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая, Навчально-науковий інститут «Українська інженерно-педагогічна академія» Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», Університет імені Миколаса Ромеріса (Вільнюс, Литва), Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» імені Ігоря Сікорського, Хмельницький національний університет, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Донецький національний технічний університет, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Київський фаховий коледж прикладних наук, SoftServe, Kharkiv IT Cluster, EPAM Systems, Steinbeis Transfer Center «Ost-West-Kooperationen», INK INTERNATIONAL LTD, Apple Inc, Інженерна компанія «Технополіс», ТОВ «Український Науковий інститут сертифікації» та Schneider Electric Україна.

Тематика конференції охопила п’ять наукових напрямів, серед яких:

1)    Механічні та мехатронні системи;

2)    Енергетичні та електротехнічні системи;

3)    Інформаційні та комп’ютерно-інтегровані технології;

4)    Прикладна фізика та наноматеріали в міждисциплінарних проєктах;

5)    Забезпечення якості освіти в умовах цифровізації суспільства.

Захід проходив у змішаному форматі та об’єднав науковців, науково-педагогічних працівників, здобувачів освіти, представників бізнесу й ІТ-індустрії для обговорення актуальних тенденцій розвитку мехатроніки, автоматизації, інформаційних технологій та сучасного інжинірингу.

Офіційно конференцію відкрив в.о. ректора Київського національного університету технологій та дизайну, доктор економічних наук, професор Талят Енверович БЄЛЯЛОВ.

У вітальному слові Талят Енверович БЄЛЯЛОВ наголосив на динамічному розвитку факультету – від підготовки інженерів-механіків для легкої промисловості до сучасної системи підготовки фахівців за п’ятьма інженерними та трьома ІТ-спеціальностями на трьох освітніх рівнях. Підкреслив, що конференція «MSIE-2026» є яскравим прикладом успішного поєднання наукових традицій із сучасними тенденціями розвитку інженерії, мехатроніки та інформаційних технологій. Особливу увагу у виступі було приділено актуальності тематики конференції, яка охоплює ключові напрями розвитку мехатроніки, автоматизації, цифрових та комп’ютерно-інтегрованих технологій. Зазначив, що сучасні мехатронні системи є складними інтелектуальними комплексами, які поєднують прецизійну механіку, автоматизацію, електроніку, електротехнічні рішення, інформаційні технології та комп’ютерно-інтегроване керування, формуючи технологічну основу індустрії майбутнього та цифрової трансформації виробничих процесів. Також відмітив важливість інженерних та інформаційних інновацій як рушійної сили економічного розвитку та післявоєнної відбудови України, для цього КНУТД приділяє значну увагу підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних впроваджувати сучасні технології, працювати в умовах цифрової трансформації та брати активну участь у розвитку держави.

Окремо було відзначено важливість співпраці університету з роботодавцями, стейкхолдерами та бізнес-партнерами, що сприяє підвищенню якості підготовки здобувачів освіти, розвитку практико-орієнтованого навчання та інтеграції освіти, науки і виробництва.

На завершення виступу Талят Енверович БЄЛЯЛОВ побажав учасникам плідної роботи, конструктивних дискусій, нових ідей, професійного зростання, мирного неба та якнайшвидшої перемоги України.

Учасників конференції також привітала проректор з наукової та міжнародної діяльності Київського національного університету технологій та дизайну, доктор економічних наук, професор Людмила Михайлівна ГАНУЩАК-ЄФІМЕНКО.

У своєму виступі Людмила Михайлівна наголосила, що конференція «MSIE-2026» вже дев’ятий рік поспіль залишається важливою платформою для об’єднання науки, освіти, бізнесу, інженерії, автоматизації та інформаційних технологій. Відзначила, що розвиток мехатронних систем в Україні сьогодні спрямований на інтелектуалізацію виробничих процесів, підвищення енергоефективності, впровадження сучасних комп’ютерно-інтегрованих технологій та цифрових рішень.

Особливу увагу приділила людському потенціалу як ключовій цінності КНУТД. Відзначила розширення співпраці з українськими та міжнародними партнерами, що сприяє впровадженню нових технологічних рішень, розвитку академічної мобільності та підвищенню конкурентоспроможності здобувачів освіти. Акцентувала увагу на тому, що сьогодні важливо не лише відновлювати країну, а й формувати її технологічне майбутнє. Саме тому особливого значення набуває підготовка сучасних фахівців, здатних працювати в умовах цифрової економіки, автоматизованих виробничих систем, створювати інноваційні рішення та ефективно інтегруватися у міжнародний професійний простір.

Зауважила на необхідності подальшого розвитку науки, розширення міжнародних партнерств та формування нових напрямів співпраці задля Сталого розвитку університету й України загалом. Висловила подяку всім учасникам за активну наукову позицію, а також за спільний внесок у формування наукової еліти зі студентства у співпраці зі стейкхолдерами та міжнародними партнерами.

Підкреслила, що саме завдяки спільним зусиллям наукової спільноти, здобувачів освіти та партнерів наука продовжує активно розвиватися, формуючи новий кадровий резерв для участі у R&D проєктах, інноваційних дослідженнях та проєктних ініціативах як в університеті, так і за його межами. Висловила подяку всім, хто не залишається байдужим до розвитку науки в університеті та суспільстві загалом, і підкреслила важливість подальшої співпраці задля зміцнення наукового потенціалу країни.

Людмила Михайлівна побажала всім учасникам гарного дня, натхнення та позитивного настрою, нових ідей і професійних досягнень задля того, щоб наука жила, розвивалася та надихала на створення майбутнього.

Заступник директора з академічних питань та інформатизації Київського фахового коледжу прикладних наук, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Юрій Юрійович ЩЕРБАНЬ у своєму виступі наголосив на важливості розвитку інженерної, мехатронної та ІТ-освіти, підтримки талановитої молоді, активної співпраці зі стейкхолдерами та участі роботодавців у вдосконаленні освітніх програм.

Відзначено високий науковий потенціал Київського національного університету технологій та дизайну, важливість розвитку наукових шкіл, підготовки молодих науковців та унікальну роль університету у поєднанні технологічних, інженерних та ІТ-спеціальностей, які тісно пов’язані з легкою промисловістю та сучасними виробничими технологіями. Юрій Юрійович побажав учасникам конференції нових наукових звершень, успішної реалізації інноваційних ідей та подальшого розвитку міжуніверситетської співпраці.

Заступник директора ННІ «Українська інженерно-педагогічна академія», Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна доктор технічних наук, професор Олександр Володимирович КУПРІЯНОВ наголосив на багаторічній співпраці між закладами вищої освіти у сфері наукових досліджень, організації конференцій, обговорення освітніх програм та розвитку академічного партнерства.

Вказав на співпрацю у розвитку наукових напрямів досліджень  між закладами вищої освіти, зокрема у сферах енергетичних та електротехнічних систем, інформаційних і комп’ютерно-інтегрованих технологій, управління якістю та цифровізації освіти. Конференцію «MSIE-2026» охарактеризував як яскравий приклад ефективної міжуніверситетської співпраці, що сприяє подальшого розвитку спільної наукової діяльності.

Заступник директора Інституту металофізики,  кандидат фіз.-мат. наук, ім. Г.В. Курдюмова НАН України Віталій Петрович БЕВЗ привітав учасників конференції та наголосив на важливості високого наукового рівня заходу.

Відзначив, що тематика та представлені доповіді є не лише результатами наукових досліджень, а й основою для подальших дискусій та розвитку інновацій. Підкреслив  значний рівень конференції, участь провідних фахівців, лауреатів державних премій і науковців різних установ, що свідчить про її вагоме наукове значення. Окремо наголосив, що відновлення країни безпосередньо залежить від розвитку науки та інноваційної діяльності. Інститут металофізики НАН України підтверджує готовність до подальшої співпраці та підтримки спільних наукових і прикладних розробок.

Керівниця освітніх проєктів SoftServe Катерина МАЛАШ привітала учасників конференції та від імені компанії відзначила важливість проведення науково-практичних заходів такого рівня в Україні.

Підкреслила, що значна кількість учасників, які долучилися до роботи конференції офлайн, свідчить про високий науковий інтерес і вагомість події для професійної спільноти. Наголосила, що сучасний етап розвитку суспільства характеризується стрімким впровадженням технологій штучного інтелекту в різні галузі, зокрема в інженерію, автоматизацію та інформаційні технології. Саме тому конференція з мехатроніки та суміжних напрямів має особливе значення для формування нових підходів і технологічних рішень майбутнього. Зазначила, що розвиток таких ініціатив надихає на усвідомлення ролі України у глобальному технологічному просторі, де штучний інтелект та інноваційні системи стають невід’ємною частиною професійної діяльності й повсякденного життя та побажала учасникам конференції плідної, результативної роботи, нових ідей та професійного розвитку.

Завідувач кафедри механізації сільського господарства, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, кандидат технічних наук, доцент  Григорій Леонідович МЕЛКОНОВ привітав учасників з відкриттям конференції, яка об’єднала провідних учених, фахівців, практиків, молодих дослідників і здобувачів освіти.

Наголосив, що мехатронні системи є результатом синергії механіки, електроніки, програмування та інтелектуальних технологій, а міждисциплінарні підходи відкривають нові можливості для розвитку промисловості, аграрного сектору, енергетики та інших галузей економіки. Відзначив, що конференція є ефективним майданчиком для обміну науковими ідеями, результатами досліджень, проведення фахових дискусій і налагодження нових професійних контактів. Окремо підкреслено, що в умовах сучасних викликів наука продовжує активно розвиватися, об’єднуючи зусилля для формування інноваційного майбутнього. Побажав учасникам цікавих доповідей, змістовних обговорень та нових наукових звершень.

Завідувач кафедри електричної інженерії Донецького національного технічного університету, кандидат технічних наук, доцент Олександр Юрійович КОЛЛАРОВ наголосив, що мехатроніка є «містком» між електрикою і механікою, який забезпечує розвиток сучасних технологічних процесів.

Побажав учасникам динамічної та продуктивної роботи, спрямованої на розвиток технологічного зростання та посилення науково-практичної співпраці.

Основною науковою частиною заходу стало представлення ключових доповідей і результатів досліджень учасників конференції.

Керівник проєктів SoftServe Михайло ЖЕЛЄЗНОВ у доповіді «Project manager between business and technology: how to bridge speed, complexity, and results» представив роль проєктного менеджера як ключового інтегратора між бізнесом і технологіями в умовах зростаючої складності цифрових рішень та потреби у швидких результатах.

Розкрив важливість системного мислення, ефективної взаємодії зі стейкхолдерами та управління технологічними ризиками як базових інструментів сучасного менеджменту проєктів. Окрему увагу приділив співпраці з освітнім середовищем та формуванню кадрового потенціалу майбутнього через інтеграцію інноваційних технологій в освітній процес. Також підкреслив значення партнерства між бізнесом, технологічними компаніями та закладами освіти для підготовки фахівців нового покоління.

Доцент кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Аліна Сергіївна ЯНКО представила результати дослідження зі створення високонадійної системи керування автономною робототехнічною платформою спеціального призначення.

Зробила акцент на переході від теоретичного моделювання до практичних польових випробувань та створенні автономного комплексу для роботи в умовах складного рельєфу й інтенсивного радіоелектронного впливу з трансформаційною колісною платформою змінної конфігурації, а також на забезпеченні живучості інформаційних каналів і впровадженні результатів дослідження в освітній процес для підготовки фахівців у сфері безпілотних систем.

Директор Центру трансферу знань імені Штайнбейса «Ost-West-Kooperationen» Juergen RAIZNER у своєму виступі наголосив на важливості взаємодії між інноваціями, наукою та бізнесом, підкресливши роль трансферу знань у впровадженні наукових розробок у практичну діяльність та економіку.

Відзначив, що реалізація інноваційних проєктів потребує не лише наукових ідей, а й розуміння економічних аспектів та потреб ринку. Особливу увагу приділив сучасним європейським проєктам у сфері використання водню, розвитку альтернативної енергетики та інтелектуальних транспортних систем, реалізація яких потребує міждисциплінарної співпраці, зокрема у сфері мехатроніки. Підкреслив важливість міжнародної кооперації та залучення українських закладів освіти й науковців до спільних європейських проєктів, спрямованих на впровадження інноваційних технологій у різні галузі економіки.

Координатор освітніх проєктів Харківського ІТ-кластера Артем ДІГТЯР у своєму виступів наголосив на ролі Харківського ІТ-Кластера у розвитку синергії освіти, бізнесу та технологічної екосистеми, а також у формуванні кар’єрного шляху сучасного ІТ-фахівця.

Приділив увагу концепції Індустрії 5.0, яка ґрунтується на людиноцентричності, стійкості та екологічності, а також впливу ІТ-кластера на професійний розвиток здобувачів освіти. Підкреслив важливість синергії ІТ-експертизи, громадянського суспільства, бізнесу та держави в умовах сучасних викликів, зокрема через створення спільних ініціатив та альянсів між ІТ-компаніями, військовими й урядовими структурами.

Директор компанії INK INTERNATIONAL LTD Сергій Васильович ХОПЕРСЬКИЙ  представив результати досліджень у сфері вуглецевих суперсорбентів та розповів про системний аналіз перспектив розвитку відповідних технологій і ринку.

Розповів про досвід співпраці компанії з двома кафедрами КНУТД, що дозволило перейти від наукових розробок до етапу технологічного впровадження та бізнес-реалізації. Особливу увагу приділив питанням інформаційно-аналітичного супроводу багаторічних досліджень, підготовці пілотних програм, залученню інвестицій та формуванню інноваційного продукту, готового до виходу на ринок. Підкреслив важливість попереднього аналізу технологічних і ринкових перспектив як основи для ефективної взаємодії з потенційними інвесторами та розвитку інноваційного бізнесу.

Керівник відділу розрахункових систем Інженерної компанії «Технополіс» Андрій ОРОБЧЕНКО у своєму виступі розкрив сучасні підходи до цифровізації машинобудівних підприємств, розвитку комп’ютерних технологій проєктування та інженерного консалтингу.

Наголосив на важливості концепції безперервного цифрового потоку даних як основи сучасної інженерії та управління життєвим циклом продукції від ідеї та проєктування до експлуатації й утилізації. Окрему увагу приділив впровадженню IoT-технологій, цифровізації виробництва, потребі бізнесу в сучасних високотехнологічних рішеннях та ролі цифрових інновацій у забезпеченні сталого розвитку й конкурентоспроможності підприємств. Також підкреслив значення підготовки фахівців, здатних впроваджувати нові цифрові концепції та сучасні технології у виробниче середовище.

Провідний інженер з тестування програмного забезпечення EPAM Systems Вадим АФТАНДІЛЯНС у своєму виступі наголосив на важливості формування спільних освітніх екосистем «університет + ІТ-компанія» як рушійної сили розвитку інновацій, сучасної ІТ-освіти та підготовки конкурентоспроможних фахівців.

Підкреслив, що ефективна взаємодія закладів вищої освіти та ІТ-бізнесу сприяє оновленню освітніх програм відповідно до потреб ринку праці, розвитку практико-орієнтованого навчання та інтеграції сучасних цифрових технологій в освітній процес. Окрему увагу приділено участі ІТ-компаній у формуванні професійних компетентностей здобувачів освіти, розвитку менторства, стажувань і спільних освітніх ініціатив. Також зазначив, що така співпраця створює умови для розвитку інноваційного середовища, підтримки молодих фахівців та формування кадрового потенціалу для ІТ-галузі й цифрової економіки України.

Менеджер з продуктового маркетингу Schneider Electric Україна Уляна КОНОВАЛИК у доповіді «Рішення для моніторингу і підвищення якості електроенергії» висвітлила сучасні підходи до контролю параметрів електромереж, забезпечення енергоефективності та підвищення надійності електропостачання.

Представила сучасні цифрові рішення для моніторингу якості електроенергії, аналізу енергоспоживання та автоматизації енергетичних систем, а також підкреслено важливість впровадження інтелектуальних технологій для забезпечення стабільної роботи промислових і інфраструктурних об’єктів.

Усі учасники конференції висловили подяку Збройним Силам України за можливість здійснювати освітню та наукову діяльність, розвивати інноваційні дослідження та проводити наукові заходи.

Підсумовуючи пленарне засідання, модератор конференції Ігор Васильович ПАНАСЮК висловив подяку всім учасникам заходу за вагомий внесок у розвиток науки, техніки та інновацій. Зазначив, що ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Мехатронні системи, інновації та інжиніринг» – «MSIE-2026» стала важливою платформою для представлення результатів наукових досліджень, обміну практичним досвідом і науковими ідеями, а також обговорення інноваційних підходів у сферах мехатронних систем, цифрової трансформації виробництва, автоматизації, робототехніки, інформаційних і комп’ютерно-інтегрованих технологій та систем, енергетики й електроніки.

Наголосив, що тематика доповідей та активна участь представників науки, освіти, бізнесу й ІТ-індустрії відкривають нові можливості для розвитку сучасних технологій, інноваційних проєктів і підготовки висококваліфікованих фахівців.

На завершення пленарного засідання учасники конференції долучилися до спільного фото, яке стало символом єдності наукової спільноти, партнерства та спільного прагнення до розвитку науки, освіти й інновацій.

Після завершення пленарного засідання робота конференції продовжилася у межах секційних засідань відповідно до тематичних напрямів конференції, де учасники мали можливість представити результати власних досліджень, обговорити актуальні наукові проблеми та налагодити професійні контакти.

Організаційний комітет конференції висловлює щиру подяку всім учасникам та бажає подальших наукових, професійних і творчих успіхів.

Чекаємо на нові зустрічі в 2027 році!

11.05.2026