Сучасний культурологічний та мистецтвознавчий аналіз формування та функціонування простору-середовища є важливою частиною осмислення архітектури як творчої практики, що супроводжує розвиток людства і є проявом цивілізаційного рівня людської спільноти.
Одним із напрямів роботи даної школи є дослідження архітектури середовища як є просторово-об'ємного мистецтва, призначеного створювати матеріальне облаштування умов життєдіяльності людини. Виявлення композиційно-просторової сутноcті середовища розкриває його різні смисли, у тому числі ідеологічно-світоглядний та естетично-емоційний. Особливий аспект також складає часовий вимір архітектури, що відображає історико-філософській підтекст життя людини у просторі-середовищі. Різноманітні зразки організації простору-середовища, представлені в історії архітектури, демонструють розмаїття об'ємно-просторових рішень та безмежні можливості його організації.
Іншим напрямом роботи наукової школи є дослідження «архітектури» людського образу/ іміджу, який формується в суспільній або індивідуальній свідомості як система конкретно-представницьких змістів.