Днями Київському національному університету технологій та дизайну виповнюється 85 років. Про здобутки навчального закладу та плани на майбутнє «Хрещатику» розповів ректор КНУТД — доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Іван Грищенко.
Іване Михайловичу, кого готують в Київському національному університеті технологій та дизайну?
І. Г.: Наш університет — багатопрофільний навчально-науково-інноваційний комплекс, що здійснює багаторівневу підготовку кваліфікованих фахівців різних напрямів. Маємо власні наукові школи, на базі яких здійснюється навчальний процес. Студенти опановують технології виробництва одягу, хутра, шкіряних товарів, взуття, текстилю, а також хімічне,інженерне, комп’ютерне,економічне та дизайнерське таїнства професій. Цьогорічним розпорядженням уряду до КНУТД приєднано Міжгалузеву академію управління. На її базі розпочали навчати юристів.
Нині в університеті (разом з коледжами) навчається більше 10 тис. студентів, аспірантів і докторантів. КНУТД — серед найкращих університетів столичного регіону — 6 місце у консолідованому рейтингу МОН України.
Думаю, статистика не відображає головного: колектив не просто зберіг для держави унікальний навчальний заклад, а й зумів оперативно відповісти на запити ринкової економіки. КНУТД, по-суті, став науково-дослідною базою легкої промисловості. Віднедавна факультет промислової фармації теж вийшов на лідерські позиції в галузі. Чи не так?
І. Г.: Дякую за таку оцінку. Справді, у нас працюють віддані справі професіонали найвищого рівня. Так сталося з перших днів роботи. Життя змушує щороку планку вимог до професорсько-викладацького колективу піднімати все вище. У нас немає викладачів, які читають лекції з учорашнього конспекту. Все, що несемо студентам, — сьогодення, спрямоване у завтра. І мені було дуже приємно, коли наша випускниця, яка нині опановує курс бакалавра в Італії, заявила, що Київський національний університет технологій та дизайну дає ґрунтовнішу підготовку, ніж за кордоном.
Однак це вас не заспокоює, і ви особисто, а також декани, завідуючі кафедрами постійно працюють не лише в бібліотеках, але й бувають й на провідних підприємствах. Що це дає?
І. Г.: Уточнення програм освітнього процесу. Майбутнього спеціаліста треба вчити не абстрактно, а з прицілом на практичну роботу. Тому ми,педагоги,маємо враховувати пропозиції роботодавців. Робимо це постійно.
Тобто йдеться про підвищення якості освіти?
І. Г.: Однозначно. Цього вимагає не лише новий Закон про вищу освіту, а саме життя.
Головна мета реформування вищої освіти полягає в поглибленні індивідуальної щоденної роботи зі студентами та аспірантами на основі залучення їх до наукової роботи, організації практики на виробництві, участь у міжнародному співробітництві.
Ми запровадили такий підхід до управління нашим університетом в останні роки. Він характеризується посиленням економічних аспектів освітянської діяльності, базується на принципах підприємницького менеджменту. Його сутність реалізується через модель ринково-орієнтованого університету за схемою: мета (цілі) — засоби — процеси — результат.
Вже здійснено моніторинг ринку праці на предмет актуальності спеціальностей, за якими готує фахівців університет. Проведено круглі столи з роботодавцями хімічної, фармацевтичної, легкої промисловості та сфери послуг. За сприяння Спілки роботодавців, Української асоціації підприємств легкої промисловості та підприємств-партнерів уточнено і визначено основні загальні і професійні компетентності фахівців, яких для відповідних видів економічної діяльності готує наш університет.
Ми намагаємось сприяти, щоб викладачі і студенти мінімум один раз на тиждень бували на підприємстві, пропонуючи консалтингові послуги по своїх поточних і попередніх розробках. Така тісна співпраця з виробництвом дасть університету можливість впроваджувати програми під замовлення роботодавця, а студентам — розширювати практичні навички. Наш університет повинен стати інтелектуальною базою для підприємств, які виробляють товари легкої промисловості, лікарські препарати, надають послуги у сфері побуту, працюють у сфері дизайну, моди, в інших галузях економіки.
Спеціалісти стверджують, що роль університету у розвитку промислового потенціалу столиці значно зросте після втілення в життя вашої ініціативи про створення кластеру легкої промисловості.
І. Г.: Це справді так. Влада Києва підтримала нашу пропозицію. А нам є що запропонувати виробникам. Зважте хоча б на те,що упродовж кількох років розробки наших науковців удосконалюються і науковці отримують Державні премії в галузі науки і техніки.
Зважте й на те, що в КНУТД виконується 18 науково-дослідних робіт за рахунок коштів державного бюджету. Покращилась ситуація із виконанням госпдоговірних науково-дослідних робіт.
Динаміка міжнародного науково-технічного співробітництва характеризується зростанням кількості заходів, що проводяться на базі університету. Протягом 2014/2015 навчального року науковцями КНУТД забезпечено виконання договорів про співпрацю із 61-м іноземним вищим навчальним закладом чи іноземною науковою установою.
Ваш університет ставлять за приклад в організації енергозбереження. Що в основі цього?
І. Г.: Завдання університету — навчити майбутніх спеціалістів енергозбереженню. І ми поставили собі за мету бути прикладом в цьому. І, звичайно, за участю студентів, які беруть участь у всіх програмах, що діють у вузі. Зокрема, у цьому році модернізовано розроблений науковцями університету програмно-технічний комплекс «Автоматизована система управління енергоспоживанням в університеті», що дає змогу у режимі реального часу формувати бази даних первинної інформації з приладів обліку споживання енергоносіїв та води, здійснювати алгоритм розрахунків щодо порівняльного оцінювання енергоспоживання за заданий календарний період і формувати електронну звітність встановленого зразка. Під час проведення ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Енергоефективний університет» учасники конференції ознайомились з результатами дії автоматизованих погодозалежних регуляторів витрат теплоносія та результатами регулювання світла в університеті.
Аналіз споживання енергоносіїв і води за період з 29.12.2014 року по 15.03.2015-й показав, що, у порівнянні з аналогічним календарним періодом попереднього навчального року, споживання енергоносіїв в університеті суттєво зменшилось. Економічний ефект за півріччя склав 1,138 млн. грн.
Що бажає ректор собі і колективу в ювілейному році?
І. Г.: Навчальний заклад — місток між наукою і виробництвом. Тож, аби було що і кому передавати. У нас є великі пропозиції, треба, щоб зростав на них попит. А для цього в державі має бути стабільність. Хочу, щоб всі були здорові, щасливі і небайдужі.
24.09.2015
