Кафедра прикладної механіки та машин була створена на підставі рішення Вченої Ради університету та наказу ректора № 175 від 24.09.2015 р., шляхом об’єднання кафедри машин легкої промисловості та інженерної механіки. Їй доручено вести підготовку бакалаврів з галузі знань механічна інженерія за двома спеціальностями прикладна механіка та галузеве машинобудування, та магістрів зі спеціальності галузеве машинобудування за освітньою програмою "Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування" та "Мехатроніка та робототехніка".

Історія кафедри розпочалася одночасно з історією університету з 1930 р., коли для підготовки інженерів - механіків взуттєвих і шкіряних виробництв була створена кафедра опору матеріалів, деталей машин, технічної механіки і будівельної справи, яку очолив доцент Петін В.М. У ті роки кафедра входила до складу механіко-взуттєвого факультету.

У роки Другої світової війни під час евакуації інституту в м. Первоуральск (1941 -1944 рр.) кафедра була об'єднана з кафедрою теоретичної механіки, яку очолив доцент Кременштейн Лев Ісаакович. Після повернення інституту до м. Києва у 1944 році кафедра опору матеріалів стає самостійною і її очолює доцент Ліфшиць П.Д., а в 1945 р. кафедра деталей машин відокремлюється від кафедри теоретичної механіки і теорії машин та механізмів (ТММ).

З 1955 року згідно з розробленим новим навчальним планом інженерної підготовки і відкриття спеціальності "Машини, апарати і установки легкої промисловості" почалася підготовка інженерів-механіків для легкої промисловості на вперше створеній випусковій кафедрі машин і апаратів легкої промисловості (МАЛП) Київського технологічного інституту легкої промисловості.

В подальшому ці кафедри розвивались паралельно.

Кафедра МАЛП в 1963 році розділилась на кафедру машин і апаратів швейного та трикотажного виробництв (МАШТВ) та, якою керували послідовно Кузнецов Б.А., Пищиков В.О., Волощенко В.П., Скатерной В.О. та кафедру машин та апаратів шкіряного і взуттєвого виробництв (МАШТВ), завідувачами якої були Піскорський Г.А. та Бурмістенков О.П.

В 1986 році ці кафедри були об’єднані в одну – кафедру машин та апаратів легкої промисловості (МАЛП), якою до 1989 року керував Бурмістенков О.П., а потім – Горобець В.А.

Кафедра МАЛП стала найпотужнішою кафедрою університету, на ній працювало понад 100 штатних співробітників, виконувався великий обсяг господарських науково-дослідних робіт, у тому числі й оборотного характеру.

В 1991 році на її основі було створено 3 кафедри: машин та апаратів хімічних виробництв та побутового обслуговування (зараз кафедра електромеханічних систем), кафедра текстильного машинобудування в подальшому кафедра метрології, стандартизації та сертифікації і кафедри швейного та взуттєвого виробництв, яка стала право-спадкоємцем кафедри МАЛП і яку почергово очолювали Горобець В.А. та Орловський Б.В.

В 1998 році на її базі шляхом приєднання підготовки за трикотажним та хімічним напрямом з вищеназваних кафедр була створена об’єднана кафедра машин легкої промисловості (МЛП), яку очолив Орловський Б.В.

Слід відзначити, з 1976 р. ця кафедра стала базовою також для кафедри техніки безпеки та охорони праці (зараз кафедри техногенної безпеки та тепломасообмінних процесів), цикл дисциплін якої раніше читався на кафедрі МАШТВ.

Першим завідувачем кафедри деталей машин у 1945 році (1945-1949) було призначено директора інституту доцента Кукібного О.О. З 1949 року по 1951 рік кафедру деталей машин очолював доцент Єсипенко Я.І., а кафедру опору матеріалів з 1947 року до 1951 рік - доцент Гурвич О.І.

У 1951 році у зв'язку з малою чисельністю викладачів на кафедрах опору матеріалів і деталей машин кафедри об'єднують в одну і завідувачем об'єднаної кафедри призначають доцента Гурвича О.І., яку він очолював до 1953 року.

У 1953 році кафедри опору матеріалів і деталей машин знову роз'єднуються. Кафедру опору матеріалів очолив  доцент Василенко Андрій Миронович з 1953 до 1963 року. Після цього і  до моменту утворення кафедри прикладної механіки кафедрою опору матеріалів керували: доцент Шумейко (1963-1968), доцент Дибенко Г.І. (1968-1975), доцент Шершньов Є.С. (1975-1980), доцент Дебрівний І.Є. (1980-1988). З 1953 року кафедру деталей машин очолювали доцент Єсипенко Я.І. (1953-1960), доцент Сердюк В.П. (1960-1977), доцент Хомяк О.М. (1977-1983), професор Піпа Б.Ф. (1983-1987), доцент Тарасенко А.І. (1987 -1988 ).

У 1988 році з введенням в навчальні програми технологічних спеціальностей дисципліни "Прикладна механіка" з метою підвищення якості підготовки інженерів-технологів в інституті шляхом об'єднання кафедр опору матеріалів, деталей машин і підйомно-транспортних пристроїв (ПТП) та частини кафедри теоретичної механіки і ТММ було створено кафедру прикладної механіки (зав. кафедри к.т.н., проф. Тарасенко А.І. з 1988 до 2002 р.).

У 1994 році кафедрі надано статус випускової, доручивши їй підготовку бакалаврів напряму "Інженерна механіка". У зв'язку з цим кафедру було перейменовано в кафедру "Інженерної механіки". З листопада 2002 р. по 2009 р. кафедрою керував заслужений працівник освіти України д.т.н., проф. Хомяк О.М. З листопада 2009 р. по 2014 р.  кафедру очолював доктор технічних наук, професор Місяць В.П.

У 2012 році кафедра інженерної механіки була об’єднана з кафедрою графіки і нарисної геометрії. З листопада 2014 р. кафедру очолив кандидат технічних наук, доцент Манойленко О.П. З 2015 року на кафедрі інженерної механіки було відкрито напрям підготовки бакалаврів "Прикладна механіка" та надано статус випускаючої кафедри. В цьому ж році кафедра інженерної механіки була об’єднана з кафедрою машин легкої промисловості та перейменована на кафедру прикладної механіки та машин, яку очолив кандидат технічних наук, доцент Манойленко О.П..

Підготовку фахівців на кафедрі ведуть: заслужений діяч науки і техніки, д.т.н., проф. Орловський Б.В., д.т.н., проф. Хімічева Ганна Іванівна, к.т.н., доценти: Манойленко О.П., Березін Л.М., Кошель С.О., Ковальов Ю.А.,Дворжак В.М., Плешко С.А., Рубанка М.М.

На кафедрі з 1960 р. по теперішній час підготовлено більше 88 кандидатів та 12 докторів технічних наук.

На кафедрі працюють 9 кваліфікованих викладачів: 2 доктори технічних наук, професори, 7 кандидатів технічних наук, доцентів.

Науково-технічна діяльність кафедри пов'язана з розвитком теорії проектування і вдосконалення механізмів машин легкої промисловості з основами міцності полімерних і композитних матеріалів.

Прикладні розробки викладачів кафедри знайшли відображення в монографіях, підручниках, навчальних посібниках, наукових статтях, патентах на винаходах і корисних моделях.

Наукові школи

На кафедрі діє наукова школа:

Вдосконалення методів проектування машин легкої промисловості – науковий керівник школи доктор технічних наук, професор Орловський Броніслав  Вікентійович  - підготував 7 докторських дисертації та 57 кандидатів технічних наук.

За кафедрою закріплено лабораторії, оснащення яких повністю відповідає програмним вимогам навчального процесу:

«Лабораторія Опору матеріалів, деталей машин та прикладної механіки», «Лабораторія теорії механізмів і машин, розрахунку та конструювання типових машин», «Технологій галузевого машинобудування», «Лабораторія обладнання легкої промисловості», «Навчально-наукова лабораторія мехатроніки», «Лабораторія робототехніки».

Кафедрою розроблені освітні програми освітнього ступеня бакалавра спеціальностей 131 прикладна механіка за освітньою програмою «Прикладна механіка» та 133 галузеве машинобудування за освітньою програмою «Машинобудування», а також освітної програми «Індустріальна інженерія» ступеня магістр та докторів філософії «Галузеве машинобудування» спеціальності 133 галузеве машинобудування та освітньою програмою «Мехатроніка та робототехніка» ступеня магістр спеціальності 131 прикладна механіка.

Для дисциплін, що викладаються кафедрою, розроблено комплекси навчально-методичного забезпечення до яких входять: програми, робочі програми, конспекти лекцій, методичні розробки, контрольні завдання, модульні тестові контролі тощо, всі навчальні матеріали доступні студентам через модульне середовище КНУТД. При розробці комплексів враховано принципи Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) та кредитно - модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

Видавниче та бібліотечно - інформаційне забезпечення організоване бібліотекою КНУТД, де є в достатній кількості література з дисциплін кафедри, та видавництво КНУТД, яке повністю забезпечує потреби кафедри.

При необхідності використання комп'ютерів навчальні заняття зі студентами проводяться в комп'ютерних класах університету та кафедри.

Викладачами кафедри підготовлено:

Підручники  

1. Сердюк В.П., Хомяк О.Н, Волощенко В.П. Усовершенствование приводов сновальных и шлихтовальных машин. – К.: УкрНИИНТИ, 1969. – 55 с.
2. Хомяк О.М., Волощенко В.П. Расчеты надежности элементов машин при проектировании. – К.: Вища школа, 1988. – 167 с.
3. Хомяк О.Н., Пипа Б.Ф. Повышение эффективности работы вязальных машин. М.: Легпромбытиздат, 1990. – 209 с.
4. Хомяк О.М. Динамика перчаточных автоматов. – К.: ГАЛПУ, 1998. – 188 с.
5. Щербань В.Ю., Хомяк О.М., Щербань Ю.Ю. Механика гибкой нити. – К.: КНУТД, 2002. – 196 с.
6. Піпа Б.Ф., Хомяк О.М., Павленко Г.І. Наукові основи проектування та удосконалення системи гальмування  круглов’язальних машин. - К.: КНУТД, 2005. – 294 с.
7. Піпа Б.Ф., Хомяк О.М., Марченко А.І. Деталі машин. Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: КНУТД, 2011. – 358 с.
8. Піпа Б.Ф., Хомяк О.М., Марченко А.І. Нові конструкції деталей, вузлів та механізми машин. – К.: КНУТД, 2006. – 322 с.
9. Піпа Б.Ф., Хомяк О.М., Марченко А.І. Приводи круглов’язальних машин (нові розробки та елементи розрахунку). – К.: КНУТД, 2007. – 400 с.
10. Піпа Б.Ф., Хомяк О.М., Олійник О.Ю. Механізми відтяжки та накатування полотна круглов’язальних машин (нові розробки та елементи розрахунків).- К.: КНУТД, 2009. – 234 с.
11. Хомяк О.М., Піпа Б.Ф., Козіянчук В.І. Розрахунок і конструювання валів та підшипникових вузлів редукторів. - К.: КНУТД, 2010. – 180 с.
12. Піпа Б.Ф., Хомяк О.М., Марченко А.І. Муфти. З’єднання деталей з валами (нові розробки та елементи розрахунків). - К.: КНУТД, 2011. – 191 с.
13. Березін Л.М., Кошель С.О., Кошель Г.В. Теоретична механіка. Статика.-К.:  Видавництво "Центр учбової літератури", 2013. – 122 с.
14. Березін Л.М., Кошель С.О., Кошель Г.В. Теоретична механіка. Кінематика.- К.:  Видавництво "Центр учбової літератури", 2014. – 93 с.
15. Піпа Б.Ф. Хомяк О.М. Марченко А.І. Муфти. З’єднання деталей з валами (нові розробки та елементи розрахунків) К., КНУТД, 2011. – 191 с.
16. Нарисна геометрія: підручник / Кущ М.В., Князєв В.І., Ковальов Ю. А., Прасол С.І. – К.: КНУТД, 2010. – 260 с.

Навчальні посібники

1. Луканіна Т.Г., Коробченко Є.О, Теоретична механіка. Статика твердого тіла: навчальний посібник. Гриф МОН молоді іспорту України (лист № 1.4/18 -Г-1306 від 06.06.2008 р.). К.: КНУТД, 2008. -144 с.: Бібіліогр.: 115 с.: - бібліогр. назв 8. – іл. 107. Укр. мовою. 2008.
2. Луканіна Т.Г., Коробченко Є. О. Теоретична механіка. Кінематика:навчальний посібник з Грифом МОННМС України (лист №1\11-18430 від 29 листопада 2010).- К.: КНУТД. - 2013 - С. 228.
3. Ковальов Ю. А., Князєв В. І., Макатьора Д. А.  Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка. Навчальний посібник з грифом КНУТД.
4. Товарознавство сировини та матеріалів: навчальний посібник з Грифом МОННМС України. / Зрезарцев М.П., Зрезарцев В.М., Параніч В.П.-К.:”Центр учбової літератури”, 2009 -403 с.
5. Товарознавство непродовольчих товарів. Навчальний посібник з Грифом МОННМС України / Зрезарцев М.П., Зрезарцев В.М., Параніч В.П.-К.: ”Центр учбової літератури”, 2010.-379 с.
6. Березін Л.М., Кошель С.О., Кошель Г.В. Теоретична механіка. Збірник контрольних завдань. Навчальний посібник з грифом МОНмолоді і спорту. (№1/11-12307 від 26.12.11). -  К.: КНУТД, 2012. – 379 с.
7. Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка: навчальний посібник / Ю. А. Ковальов, В. І. Князєв, Д. А. Макатьора, під ред. М. В. Куща. – К.: КНУТД, 2013. – 166 с.
8. Марченко А.І., Хомяк О.М., Піпа Б.Ф. Прикладна механіка.- К., КНУТД, 2013. – 166 с. 
9. Піпа Б.Ф. Хомяк О.М. Марченко А.І. Підйомно-транспортні пристрої: навчальний посібник. К.: КНУТД, 2014. – 165 с.
10. Орловський Б. В., Дворжак В. М. Плосков’язальні машини (ручні, напівавтоматизовані, комп’ютерні). Конструкція та сервісне бслуговування: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів за спеціальністю «Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування» (галузь знань 0505 «Машинобудування та матеріалообробка», напрям підготовки 6.0505.02 «Інженерна механіка»). – К.: КНУТД, 2012.– 247 с.: – Бібліогр.: 245 с.: – бібліогр. назв 11.: – іл. 122. Укр. мовою.
11. Пищиков В. О. Проектування швейних машин / В’ячеслав Олексійович Пищиков, Броніслав Вікентійович Орловський – К.: Видавничо-поліграфічний дім «Формат», 2007. – 320 с
12. Березін Л.М., Кошель С.О. Теоретична механіка. Навчальний посібник. К.: КНУТД, 2015 - 231 с.
13. Ковальов Ю. А.,  Плешко С. А.  Нарисна геометрія.  К.: КНУТД, 2015. - 192 с.
14. Інженерна та комп’ютерна графіка: навчальний посібник / Ю. А. Ковальов, Д. А. Макатьора. – К.: КНУТД, 2016. – 283 с.
15. Технічне креслення: навчальний посібник / Ю. А. Ковальов, С.А. Плешко. – К.: КНУТД, 2016. – 252 с.

Монографії

1. Березін Л.М.Оцінка довговічності та надійності в'язальних механізмів панчішно-шкарпеткових автоматів: монографія (рішення Вченої ради КНУТД, протокол №8 від 24.04.13). - К.: КНУТД, 2013. – 191 с.
2. Піпа Б.Ф., Плешко С.А. Удосконалення робочих органів механізмів в’язання круглов’язальних машин. –  К.:  КНУТД, 2012. – 470 с.
3. Місяць В.П., О.П. Бурмістенков, І.В. Панасюк, Б.М. Злотенко Переробка відходів гуми і термопластичних матеріалів /Монографія/, - К. 2012 - 240 с.
4. Піпа Б. Ф., Музичишин О. В., Чабан О. В. Приводи в’язальних машин та автоматів з пристроями зниження динамічних навантажень: монографія (рішення Вченої ради КНУТД, протокол №6 від 25.02.15). - К.: КНУТД, 2015. – 280 с.
5. В.Ю.Щербань, Г.Б.Параска, Б.В.Орловський. Ресурсоощадні технологія та обладнання швейної та текстильної промисловості: монографія: в 2 ч. Ч.1 / Наукові основи та інженерні методи проектування. – К.: КНУТД.-2015,334с.
6. В.Ю.Щербань, Г.Б.Параска, Б.В.Орловський. Ресурсоощадні технологія та обладнання швейної та текстильної промисловості: монографія: в 2 ч. Ч.2 / Шляхи підвищення ефективності швейної та текстильної галузей України на базі новітніх технологій та управління. – К.: КНУТД.-2015, 260 с.
7. Піпа Б. Ф., Чабан О. В., Коробченко Є.О. Механізми відтягування та накатування полотна круглов’язальних машин:монографія (рішення Вченої ради КНУТД, протокол №8 від 22.03.17). - К.: КНУТД, 2017. – 280 с.

На кафедрі прикладної механіки та машин готують спеціалістів з галузі знань 13 механічна інженерія:

1-го освітнього ступеня бакалавр за освітньо-професійними програмами:

Прикладна механіка за спеціальністю 133 Прикладна механіка;

Машинобудування за спеціальністю 133 Галузеве машинобудування;

2-го освітнього ступеня магістр за освітньо-професійними програмами:

Мехатроніка та робототехніка за спеціальністю 131 Прикладна механіка;

Індустріальна інженерія за спеціальністю 133 галузеве машинобудування.

На кафедрі виконується підготовка аспірантів та докторантів спеціальності 133 Галузеве машинобудування за освітньою програмою Галузеве машинобудування.

Студенти які навчаються на кафедрі прикладної механіки та машин за спеціальностями 131 прикладна механіка та 133 галузеве машинобудування з першого курсу починають освоювати майбутньою професією, оскільки отримані теоретичні навички кожного року підтримуються практичною підготовкою. Отримані знання з гуманітарних дисциплін не тільки розвивають патріотичне ставлення до своєї країни, але і розширюють кругозір в різних філософських баченнях. Знання з вищої математики та фізики є запорукою освоєння складних і в той же час необхідних майбутньому інженеру таких дисциплін, як теоретична механіка, опір матеріалу, теорія механізмів і машин без знання, яких взагалі майбутній фахівець не буде мати «спільну мову» з будь-яким обладнанням чи предметами, які оточують нас.

Оскільки знання  цих дисциплін дає основні фундаментальні поняття про природу та виникнення сил, які виникають в результаті фізичних процесів то в цей же час освоєння інженерної та комп’ютерної графіки та стандартів ЕСКД (Единойсистемы конструктор ской документации), дозволяє не тільки бачити конструкцію виробу, його роботу та призначення, але й дозволяє «спілкуватись» з технічною документацією, яка може бути написана на будь-якій іноземній мові.

В сучасних умовах розвитку техніки і технологій вже неможливо уявити собі якісну вищу технічну освіту без всебічного використання сучасних систем автоматизованого проектування. Тому в процесі вивчення спеціальних інженерних дисциплін, студенти мають можливість паралельно вивчаючи системи автоматизованого проектування AutoCAD, SolidWorks, TopSolid, САМWorks, MathCАD, Creo, Moldex3D, які сьогодні є інструментарієм не лише для проектування конструкцій, але й для інженерного розрахунку, аналізу, оптимізації та підготовки виробництва. Завдяки цьому студент отримує знання з розширенням компетенції у сфері володіння сучасним засобами проектування, що дозволяє посилити конкурентоспроможність на ринку праці. Оскільки сьогодні, системи автоматизованого проектування такі, як Solidworks, Creo (Pro/ENGINEER) широко застосовуються в машинобудівному комплексі не лише в Україні, але і по всьому світу.

Впровадження в навчальний процес технологій моделювання лиття пластмас під тиском Moldex3D від компаніЇ CoreTech System Co., Ltd. (Тайвань).

Сертіфікат учасника отримали викладачі кафедри «Академічної програми РТС Inc. (США)»

Сьогодні на кафедрі прикладної механіки та машин за підтримки авторизованого реселлера IntersedUkraine компанією SOLIDWORKS надана унікальна можливість проходження двох рівнів сертифікації з правом отримання відповідних сертифікатів CSWА та CSWP (Certified SOLIDWORKS Professional) з регістрацією на сайті компанії. Тепер студенти кафедри мають можливість підтвердити свої знання та навички користувача САПР SOLIDWORKS сертифікатом, який визнається за кордоном.

Станьте частиною нашого зростаючого співтовариства сертифікованих користувачів SOLIDWORKS.

Завдяки співпраці Київського національного університету технологій та дизайну та компанії «B-SHARKS» на кафедрі прикладної механіки та машин, розпочато навчання світовими напрямками робототехніки. Випускники будуть мати можливість інтегруватися в світові конструкторські бюро, отримувати замовлення від провідних світових компаній, а також створювати власні мейкерські проекти, з можливою акселерацією їх в прибутковий бізнес. Основні напрями навчання: Робототехніка; 3D технології; Arduino для початківців; STM 32; AVR для просунутих користувачів; Програмування С++.

Різноманітність задач, які вирішують сьогодні студенти, починаючи з розробки простих моделей і завершуючи складними розрахунками механічних систем,  дозволяють пірнути в сучасний процес автоматизованого проектування виробів різного призначення, оскільки поставлені задачі охоплюють не лише конструкції машинобудівного комплексу, але й конструкції отримані зварюванням, деталей з листового матеріалу, пластмаси тощо. Розрахунки, які виконують студенти при вивчені спеціальних інженерних дисциплін, які спочатку виконуються на папері, а вже потім відображаються в сучасних системах інженерного аналізу, підтверджуються тензометричним вимірюванням, експериментами такі, як розрахунки: на міцність, довговічність механічних систем, теплопровідності, поведінки рідини та газів в теплообмінних процесах, гідравлічних та пневматичних систем дозволяють розуміти природу виникнення напружень та деформацій, швидкість та розподіл температури в потоці, кавітації, турбулентності тощо.

Після вивчення спеціальних дисциплін, які формують інженерну особистість студента, на старших курсах студенти вивчають спеціальні дисципліни, які саме й розвивають компетенції та навички майбутньої професії. Таким чином фахівець з прикладної механіки освоює на старших курси дисципліни, які дозволяють йому проектувати, розробляти, програмувати, різноманітних технологічних машини, елементи логістики, робототехнічні та мехатронні системи, які використовується в автоматизованих складських приміщеннях та автоматизованих технологічних процесах у різних галузях промисловості , а також проводити сервісне обслуговування, монтаж і експлуатацію.

В свою чергу фахівці з галузевого машинобудування вміють проектувати та конструювати машини та їх складові із застосуванням сучасного інструментарію та засобів автоматизованого проектування, розрахунків, віртуальних випробувань, прогнозування і оптимізації технічних характеристик тощо. Розробляти інструменти, оснастки, технологічні процеси, як для механічних верстатів так і для верстатів з ЧПК з застосуванням САМ – технологій. Вибирати матеріали для деталей та виконувати їх закалювання, перевіряти їх міцності, твердості. Розробляти конструкції зовсім нових машин легкої промисловості, модернізувати існуючі, а також обладнання для автоматичного завантажування виробів легкої промисловості.

Студенти забезпечуються усією необхідною літературою в бібліотеці КНУТД та методичною літературою в методичному кабінеті кафедри та комп’ютерами для роботи в Інтернеті та оформлення робіт. В університеті є 2 великі читальні зали, працює студентська їдальня. Іногородні студенти забезпечуються гуртожитком.

Фахівці з прикладної механіки та галузевого машинобудування можуть працювати на керівних посадах, менеджерами, конструкторами, технологами на підприємствах, в яких використовується технологічне, автоматизоване та роботизоване обладнання різних галузей промисловості. Окрім цього фахівці з прикладної механіки та машинобудування розуміються сервісному обслуговуванні, експлуатації та ремонту обладнання автоматизованих логістичних систем, яке використовується в автоматизованих складських приміщеннях та автоматизованих технологічних процесах у різних галузях промисловості.

Інженер-механік - це найнеобхідніша спеціальність в усі часи та епохи.

Випускник кафедри прикладної механіки та машин за можуть працювати на різних підприємствах і установах будь-яких форм власності, в різних галузях і різному бізнесі, оскільки інженер-механік з фундаментальною вищою технічною освітою потрібен завжди і всюди.

Таких спеціалістів не готують приватні комерційні вищі навчальні заклади України.

У результаті вивчення професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін, виконання лабораторних робіт, проведення практичних занять, самостійної роботи, у тому числі виконання та захисту курсового і дипломного проектів зі спеціальності, інженер-механік буде:

• знати алгоритми проведення синтезу спеціальних механізмів та робототехнічного обладнання з використанням сучасних комп’ютерних технологій;
• мати тверді навички проведення спеціальних інженерних розрахунків, розробка технологічних процесів виготовлення та визначення необхідних даних з використанням загально-технічної та спеціальної літератури;
• вміти конструювати, аналізувати спеціальні механізми машин та їх специфічні деталі з використанням пакетів AutoCad, SolidWorks, Creo, Moldex3D, розробляти технологічні процеси з виготовлення деталей в середовищі ТopSolid.
• володіти сучасними навичками автоматизованої безпаперової технології розробки конструкторської документації та технологій виготовлення, яка виконується на стадіях реального проєктування і яка застосовується в САD/САМ/САЕ-системах сучасних СALS-технологiй. 

Будьте впевнені у своєму майбутньому – Ви без роботи не залишитесь.

Випускники кафедри працюють в різних галузях виробництва. Сьогодні 83 випускники кафедри працюють на різних посадах кафедр і структурних підрозділів університету.

Кафедра підтримує наукові зв'язки знауковцями зарубіжних країн:

• Ризького технічного університету;
• Краківська гірничо-металургійною академія.

Викладачі та студенти кафедри беруть активну участь у міжнародних наукових і науково-методичних конференціях.

«Інноваційні комп'ютерні технології моделювання для швидкого виробництва виробів із пластмас» (жовтень 2018 р.).

Участь у науково-технічному семінарі «Індустрія 4.0. Інноваційні технології проектування та виробництва» (вересень 2021 р.).

Роботи в лабораторіях “Мехатроніка” та “Робототехніка”

Здобувачі вищої освіти спеціальностей 131 Прикладна механіка та 133 Галузеве машинобудування
знайомляться з виробничими потужностями NIK ELEKTRONIKA  м. Вишгород (листопад 2021 р.).